Уффе Еллеман-Єнсен

Уффе Еллеман-Єнсен (дат. Uffe Ellemann-Jensen 1 листопада 1941 року) – Міністр закордонних справ Данії в адміністрації консерватора Поуля Шлютера з 1982 по 1993 рр. Він був лідером Либеральної партії Данії «Венстре» з 1984 по 1998 рр. та партії «Альянс лібералів та демократів за Європу» з 1995 по 2000 рр. З 1998 року Елемен-Єнсен посідає крісло голови Балтійського форуму розвитку, що є некомерційною ланкою організації, яка займається розвитком бізнесу у Прибалтійському регіоні.

Уффе Еллеман-Єнсен
Uffe Ellemann-Jensen
Уффе Еллеман-Єнсен
Міністр Закордонних Справ Данії
10 вересня 1982 року  25 січня 1993 року
Прем'єр-міністр: Поуль Шлютер
Попередник: К'єлд Олесен
Наступник: Нільс Хелвег Петерсен
Голова партії "Венстре"
23 липня 1984 року  18 березня 1998 року
Попередник: Хеннінг Крістоферсен
Наступник: Андерс Фогг Расмуссен
Голова партіі "Альянс лібералів та демократів за Європу"
1995 рік  2000 рік
Попередник: Віллі де Клерк
Наступник: Вернер Хоєр
 
Народження: 1 листопада 1941(1941-11-01) (80 років)
Данія Хаарбі
Національність: Данець
Країна: Данія
Партія: Венстре Данія
Батько: Jens Peter Jensend
Шлюб: Аліса Вестергаард (1971-досьогодні)
Діти: Карен Еллеманн і Jakob Ellemann-Jensend
Нагороди:

Robert Schuman Prized

Honorary doctor of the University of Gdańskd

Pipe Smoker of the Yeard (1992)

Ebbe Munck Awardd

 Медіафайли у Вікісховищі

Палка прихильність до НАТО та Європейського Союзу, яка базується на його впевненості в ідеї Західної єдності, призвела до численних політичних суперечок із лівою опозицією. Кілька разів опозиція намагалася скомпрометувати його політику щодо солідарності з НАТО, але невдало. Уфе Елеману-Єнсену вдалося переконати більшість у датському парламенті Фолькетінг у необхідності активної підтримки коаліції на чолі з США проти Іраку під час війни у Перській затоці. Більше того, він ініціював визнання Данією незалежності трьох Балтійських країн у 1991 році, коли саме Данія першою встановила дипломатичні відносини з кожною із новостворених країн. У 1992 році разом зі своїм німецьким колегою Гансом-Дітріхом Геншером запропонував створення Ради країн Балтійського моря (CBSS) та Єврофакультету.[1]

Після падіння правоцентристського керівництва, під час якого він також займав посаду заступника прем’єр-міністра, у 1993 році після «випадку Таміл», він очолював опозицію до загальних виборів у 1998 році, на яких йому не вистачило одного місця. Якби його партія отримала всього на 85 голосів більше, він міг би сформувати новий правоцентристський уряд як прем’єр-міністр. Після цього він вирішив піти з політики і його наступником на посаді лідера «Венстре» став Андерс Фог Расмуссен, який став прем’єр-міністром Данії у 2001 році.

Нова активна зовнішньополітична діяльність Даніїї продовжилась і після десятирічного перебування Еллеман-Єнсена на посаді міністра закордонних справ, та остаточно стала поворотною у датській закордонній та оборонній політиці. З того часу вона носить назву «доктрина Еллемана-Єнсена».

У 1995 році Уффе Еллеман-Єнсен був кандидатом на посаду Генерального секретаря НАТО, коли Віллі Клаас був змушений скласти з себе ці обов’язки. Він отримав підтримку уряду США, але Франція відхилила його кандидатуру, віддавши свою прихильність іспанському кандидатові Хав’єру Солана. Уфе Еллеман-Єнсен ніколи не приховував свого розчарування щодо того, що він не отримав посаду, до якої прагнув протягом всієї своєї політичної кар’єри.

Після того, як залишити політику, Уффе Еллеман-Єнсен став оглядачем датського щотижневика «Berlingske Tidende» та одним з інвесторів «Project Syndicate».

Еллеман-Єнсен став центральною постаттю у карикатурному скандалі, пов’язаному із публікацією датським щотижневим виданням “Jyllands-Posten” 12 сатиричних зображень пророка Мухаммеда у вересні 2005 року. У своїй колонці, через кілька днів після публікації карикатур, він стверджував, що вважає карикатури втіленням «непотрібних провокацій», вважаючи, що вони являють собою карикатуру на «дорогоцінну датську свободу слова». Еллеман-Єнсен дотримувався даних міркувань протягом усього конфлікту, однак підтримував позицію датського прем’єр-міністра щодо того, що уряд не має права і можливості застосування каральних мір по відношенню до видання.

Уффе Еллеман- Єнсен завжди захищав своє приватне життя. Тим не менш, всім добре відомо, що він є затятим мисливцем та рибалкою, а також автором кількох книг-бестселерів. Особливо тих, які описують період обіймання ним посади міністра закордонних справ та період холодної війни, саме вони принесли йому широке визнання та повагу критиків.

18 грудня 2002 року Уффе Еллеман-Єнсен був нагороджений Великим хрестом ордену Данеброг. Для політика, що не займав посади прем’єр-міністра у Данії це велика рідкість бути нагородженим Великим хрестом.

12 лютого 2010 року Уфе Еллеман-Єнсен отримав вищу нагороду Північної Македонії, Орден «8-го вересня», за внесок у посилення датсько-македонських відносин та підтримку, що він її надавав Македонії у перші роки незалежності на початку 1990-х років.

Особисте життя

Уффе Еллеман-Єнсен є сином колишнього члена Фолькетінга Єнса Петера Єнсена. У 1971 році він одружився з Алісою Вестергаард. Вони мають четверо дітей, серед яких Карен Еллеман.

Опубліковані праці

De nye millionærer (Нові мільйонери) – 1971 р.

Det afhængige samfund (Залежне суспільство) – 1972 р.

Hvad gør vi ved Gudenåen? (Що нам робити з Gudenåen) – 1973 р.

Den truede velstand (Небезпечна заможність) – 1974 р.

Økonomi (Економіка) – 1975 р.

Da Danmark igen sagde ja til det fælles (Коли Данія знову сказала «так» громадськості) – 1987 р.

Et lille land, og dog (Маленька країна, або, можливо, ні) – 1991 р.

Olfert Fischer i Golfen (Ольферт Фішер у Перській затоці) – 1991 р., з Св.І.С’єде

Din egen dag er kort (Ваш власний день - короткий) – 1996 р.

Rent ud sagt – indfald og udfald (Відверта розмова – ідеї та загрози) – 1997 р.

Sådan set (Спосіб говорити) – 1997 р. з Еріком Вернером

EU – derfor (ЄС - причина) – 1998 р.

Ude med snøren (Коли закінчилась риболовна леска) – 2001 р.

Østen for solen (Схід сонця) – 2002 р.

FODfejl (Входячи у це) – 2004 р.

Примітки

  1. Gustav N Kristensen, Born into a Dream. EuroFaculty and the Council of the Baltic Sea States, Berliner Wissenschafts-Verlag 2010, ISBN 978-3-8305-1769-6

Посилання

  1. Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с.
  2. Commentary by Uffe Ellemann-Jensen at the website of World News
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.