У-гун (Цінь)

Походив з династії Ін. Старший син Сянь-гуна. 704 року до н. е. після смерті останнього, оскільки не було визначено офіційного спадкоємця, міністри Фудзі і Санфу сприяли отриманню трона зведеним братом Чуцзі-гуном I, за якого правиили. 698 року до н. е. ті ж самі міністри вбили правителя, поставивши на трон У-гуна. Той же був доволі молодою особою на той час.

У 697 році до н. е. напав на плем'я пенсі з конфедерації жунів, завдавши супротивнику поразки йзахпоивши землі на схід до гори Хуа. 695 року до н. е. зумів знищити міністрів Фудзі і Санфу, а також їхклани. Тим самим набув самостійності у внутрішній політиці. За словами Сіма Цяня започаткував практику похоронних людських жертвоприношень у державі.

Продовжив війни проти жун. У 688—687 роках до н. е. знищив їх державу Сяого, а на захоплених землях утворив графства (бо) Гуй і Цзи (сучасний Ганьгу в Ганьсу), які передав своїм родичам. Також заснував повіти Ду і Чжен, що підпорядковувалися безпосередньо гуну.

Помер 678 року до н. е. Разом із ним було поховано 66 людей. Владу перебрав брат Де-гун, відсторонивши сина У-гун — Бая.

• Целуйко М. С. Политическая история царства Цинь (VIII—III вв. до н.э.): основные периоды и их характеристика // История Китая. Материалы китаеведческой конференции ИСАА при МГУ. М., 2005, с. 145—159.
• Han, Zhaoqi (2010). Annals of Qin. Annotated Shiji . Zhonghua Book Company. ISBN 978-7-101-07272-3.