Фабіаніт
Фабіаніт (рос. фабианит; англ. fabianite; нім. Fabianit m) — мінерал, борат кальцію.
| Фабіаніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1] |
| IMA-номер | IMA1967 s.p. |
| Абревіатура | Fbn[2] |
| Хімічна формула | CaB₃O₅OH |
| Nickel-Strunz 10 | 6.FC.20[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | Моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Hans-Joachim Fabiand[4] |
Названий за прізвищем німецького геолога Г.Фабіана (H.Fabian), H.Gaertner, K.L.Roese, R.Kühn, 1962.
Опис
Хімічна формула: Ca[B3O5(OH)]. Містить у % (з відкладів Реден, ФРН): CaO — 32,1; B2O3 — 57,9; H2O — 5,2. Домішки: SO3, Fe2O3.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: недосконалі сплюснуті кристали, грані округлі, з фігурами наростання, кристалічні аґреґати. Спайність по (011) ясна. Густина 2,8. Твердість 6,0-6,5. Безбарвний.
Поширення
Знайдений разом з ангідритом і говлітом у соленосній товщі цехштейну Реден поблизу м. Діпгольц (Півн. Рейн — Вестфалія, ФРН). Рідкісний.
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- webmineral.com
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фабіаніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Фабіаніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- J. A. Konnert; J. R. Clark; C. L. Christ (1970). Crystal structure of fabianite, CaB30S(OH), and comparison with the structure of its synthetic dimorph. Zeitschrift für Kristallographie 132: 241–254. Bibcode:1970ZK....132..241K. doi:10.1524/zkri.1970.132.1-6.241.
- Richard C. Erd; G. Donald Eberlein; C. L. Christ (1969). Fabianite and its synthetic dimorph, CaB 3 O 5 (OH); new data. The Canadian Mineralogist 10 (1): 108–112.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.