Фактор Фруда

Фа́ктор Фру́да (фа́ктор розді́лення) (рос. фактор разделения (фактор Фруда), англ. separation factor (Froude ratio), нім. Beschleunigungsverhältnis n (Fruda-Faktor m)) — співвідношення, яке показує у скільки разів прискорення а_в від дії відцентрової сили більше за прискорення g від сили тяжіння. Залежить від частоти обертання і радіуса ротора:

${\displaystyle Fr={\frac {a_{B}}{g}}={\frac {\omega ^{2}\cdot R}{g}}=112\cdot 10^{-5}Rn^{2},}$

де: ${\displaystyle \omega ={\frac {\pi \cdot n}{30}}}$ — кутова швидкість, 1/с;

n — частота обертання ротора, об/хв;

R — внутрішній радіус ротора, м ;

g — прискорення гравітаційного поля, м/с².

Є одним з головних критеріїв технологічної ефективності роботи центрифуг. Фактор Фруда визначається для зневоднювальних центрифуг шляхом визначення за номограмами або розрахунку за наближеною формулою:

${\displaystyle Fr={\frac {n^{2}\cdot D}{1800}},}$

де D — внутрішній діаметр центрифуги.

Інтенсивність виділення вологи на центрифузі та ефективність зневоднення прямо пропорційні до фактора Фруда.

За значенням фактору Фруда виділяють дві групи центрифуг:

• нормальні Fr < 3500;
• суперцентрифуги Fr > 3500.