Фамільяр

Фамільяр — згідно з європейським фольклором і народними віруваннями середньовіччя і раннього нового часу, — дух або надприродна особа, яка допомагає відьмам, магам або тим, хто практикує магію. Вони з'являються в багатьох іпостасях, часто, як тварина, або час від часу, як людина чи гуманоїдне створіння.

Любовне зілля Евелін де Морган: відьма з фамільяром, чорною кішкою, біля ніг.

Коли вони служили відьмам, вважалися недоброзичливими, в інших випадках — добрі, хоча двозначність залишається. Перші часто відносяться до категорії демонів, в той час як останні частіше описані як феї. Основна мета фамільяра — служба відьмі, забезпечуючи її захист, коли вона отримує свої нові магічні сили.

З 20-го століття ряд магічних практик, в тому числі прихильники неоязичницької релігії Вікка, почали використовувати концепцію фамільярів через їх асоціацію зі старішими формами магії. Ці сучасні практиканти використовують домашніх тварин, диких тварин і вважають, що невидимі версії духів-фамільярів діють як магічні допоміжні засоби.[1]

П'єр А. Ріффар запропонував наступне визначення:[2]

Дух-фамільяр (альтер его, двійник, особистий демон, особистий тотем, дух-компаньйон) — подвійне альтер-его індивідуума. Незважаючи на те, що може мати незалежне власне життя, він, як і раніше, тісно пов'язаний з людиною. Дух-фамільяр може бути твариною (тварина-компаньйон)

Французький поет Шарль Бодлер, любитель котів, вірив у духів.[3]

Це дух-фамільяр місця; Він судить, керує, надихає Все в своїй імперії; Це, можливо, фея чи бог? Коли мої очі звертаються, як магніт, до цієї кішки, яку я люблю...

Примітки
  1. Chauran, Alexandra (2013). Animal Familiars for Beginners. Jupiter Gardens Press. ISBN 1938257669.
  2. Pierre A. Riffard, Dictionnaire de l’ésotérisme, Paris: Payot, 1983, p. 132; Nouveau dictionnaire de l’ésotérisme, Paris: Payot, 2008, pp. 114-115.
  3. Charles Baudelaire, The Flowers of Evil (1857), “The cat”, 2.

Див. також
  • Бойє (собака)
  • Шікігамі

Бібліографія
  • Davies, Owen (2003). Cunning-Folk: Popular Magic in English History. London: Hambledon Continuum. ISBN 1-85285-297-6.
  • Maple, Eric (December 1960). The Witches of Canewdon. Folklore Vol 71, No 4.
  • Thomas, Keith (1973). Religion and the Decline of Magic: Studies in Popular Beliefs in Sixteenth and Seventeenth Century England. London: Penguin.
  • Wilby, Emma (2005). Cunning Folk and Familiar Spirits: Shamanistic Visionary Traditions in Early Modern British Witchcraft and Magic. Brighton: Sussex Academic Press. ISBN 1-84519-078-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.