Фанера

Фане́ра[1] (запозичення із західноєвропейських мов, пор. нім. Furnier)[2] або дикт[3] (від нім. Dikte — «тонка дошка»)[4] композитний матеріал у вигляді шаруватої клеєної деревини, що складається із склеєних між собою трьох і більше листів лущеного шпону із взаємно перпендикулярним розташуванням волокон деревини в суміжних шарах.[5]

Фанера

Нормативна база

Фанера загального призначення повинна вироблятися, транспортуватися та зберігатися відповідно до вимог чинних на території України стандартів ГОСТ 99-96 «Шпон лущеный. Технические условия», ГОСТ 3916.1-96 «Фанера общего назначения с наружными слоями из шпона лиственных пород. Технические условия» та ГОСТом 3916.2-96 «Фанера общего назначения из шпона хвойных пород. Технические условия».

Розміри і шаровість фанери регламентуються. Довжина (ширина) листів фанери від 1200 до 3660 мм, товщина від 3 до 30 мм. Допускається виготовляти фанеру інших розмірів відповідно до умов контракту.

Фанера на основі карбамідоформальдегідної смоли має високу токсичність, а вільний формальдегід, який виділяється з неї, має специфічний запах та подразнювальний вплив на організм людини[6].

Класифікація фанери загального призначення

Фанеру загального призначення поділяють:

  • залежно від зовнішнього вигляду шпону — на сорти,
  • за ступенем водостійкості клейового з'єднання — на марки: ФСФ — фанера підвищеної водостійкості; ФК — фанера водостійка.
  • за ступенем механічної обробки поверхні — нешліфовану (НШ), шліфовану з одного боку — (Ш1), шліфовану з двох боків — (Ш2).
  • за екологічною безпекою (за вмістом формальдегіду) — на класи емісії.

Залежно від зовнішніх шарів лущеного шпону (Е — еліта, I, II, III, IV — для листяних порід; Ех, Iх, IIх, IIIх, IVх — для хвойних порід) фанеру поділяють на сорти.

Умовне позначення

Умовне позначення фанери має містити: назву продукції; породу деревини зовнішніх та внутрішніх шарів; марку; поєднання сортів шпону зовнішніх шарів; клас емісії; вид обробки поверхні; розміри; стандарт.

Див. також

Примітки

  1. Фанера // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У  Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. Дикт // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д  Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  5. ДСТУ 2147-93 Деревина клеєна шарувата. Терміни та визначення
  6. . Роффаэль Э. Выделение формальдегида из древесностружечных плит / Э. Роффаэль; предисл. А. А. Эльберта / под ред. д-ра техн. наук, проф. А. А. Эльберта. — М. : Изд-во «Экология», 1991. — 160 с.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.