Фархадська ГЕС

Фархадська ГЕС – узбецька гідроелектростанція на території Таджикістану[1]. Знаходячись між Кайраккумською ГЕС (вище по течії у Таджикистані) та Шардаринською ГЕС (Казахстан), входить до складу каскаду на річці Сирдар'я, що тече до Аральського моря.

Фархадська ГЕС
40°13′18″ пн. ш. 69°09′41″ сх. д.
Країна	Узбекистан
Стан	діюча
Річка	Сирдар'я
Каскад	Сирдар'їнський каскад
Початок будівництва	1943
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1948 – 1949
Основні характеристики
Установлена потужність	126  МВт
Середнє річне виробництво	474  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	30,3 (Каплан), 32,5 (Френсіс)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Каплан + Френсіс
Кількість та марка турбін	2 ЛМЗ ПЛ-587-ВМ-400 + 2 Dominion Engineering Work
Витрата через турбіни	4х115  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	2 Уралелектроапарат СВ 570/145-32 + 2 Westinghouse
Потужність гідроагрегатів	2х30 + 2х33  МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна + бетонна
Висота греблі	28  м
Довжина греблі	450 + 120  м
ЛЕП	110 + 35
Власник	Узбекгідроенерго
ідентифікатори і посилання
Фархадська ГЕС
Мапа

В межах проекту річку перекрили комбінованою греблею висотою 28 метрів, яка включає земляну ділянку довжиною 450 метрів та бетонну секцію з водопропускними шлюзами довжиною 120 метрів. Гребля утворила витягнуте на 46 км водосховище з площею поверхні 48 км² та об’ємом 350 млн м³, в якому припустиме коливання рівня в діапазоні лише 1 метр. За час експлуатації фактичний об’єм водойми внаслідок нанесення осадів скоротився до 10 разів.

Зі сховища по лівобережжю прямує дериваційний канал, котрий постачає воду не лише гідроелектростанції, але й зрошувальним системам. Через 13,6 км від початку він розгалужується три, при цьому у правий – найнижчий з-поміж них – ресурс потрапляє через водозабірну споруду та машинний зал Фархадської ГЕС. Зв'язок між останніми забезпечують чотири напірні водоводи довжиною по 68 метрів з діаметром 6,5 метра.

Основне обладнання станції складають дві турбіни типу Каплан потужністю по 30 МВт, які використовують напір у 30,3 метра, та дві турбіни типу Френсіс потужністю по 33 МВт, котрі працюють при напорі у 32,5 метра. Фактична багаторічна виробітка станцією електроенергії становить 474 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода потрапляє до відвідного каналу, на якому через 5,5 км знаходиться розгалуження. Звідси ресурс може спрямовуватись на зрошення або скидатись до річки по ще одній ділянці каналу довжиною 4 км.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 110 кВ та 35 кВ.