Фаюмська оаза

Фаюмська оаза — оаза на південний захід від Каїру. Центр — місто Фаюм. Відокремлена від долини Нілу пасмом пагорбів і пісками Лівійської пустелі. В геологічному плані є тектонічною западиною і розташована на 43 м нижче рівня моря.

Розташування Фаюмської оази на мапі Єгипту

На відміну від типових оаз, що живляться підземними водами, Фаюмська живиться водою, що прямує каналом Бахр-Юсуф, який розпочинається в річці Ніл і закінчується в Мерідовому озері.

Розміри оази оцінюються в 1270–1700 км², з них на 1000 км² ведеться сільськогосподарська діяльність. Головним чином вирощують зернові культури, бавовну, інжир, виноград, оливи. Розвинене виробництво трояндової олії з місцевої сировини. Є пасовища для овець. Рибальство тиляпії і інших видів риб.

Історія
Вид Фаюмської оази у 2008

За часів Мессинської соленосної кризи, коли Середземне море було майже висохлим наприкінці міоцену, Фаюмська улоговина була сухою і Ніл плинув повз неї глибоким каньйоном. Після затоплення океаном Середземноморського басейну морська затока досягла сучасного Асуана. Поступово море відступило, морська затока наповнилась мулом і стала долиною Нілу.

Врешті-решт, улоговину долини Нілу було замулено настільки високо, що дозволило Нілу під час паводку перетнути вододільне пасмо, яке відокремлює його від Фаюмської улоговини, і утворити в ній озеро. Перша письмова згадка про озеро датується приблизно 3000 до Р. Х., за часів Менеса. На колишніх берегах озера знайдено неолітичні поселення а також місто Крокодилополь.

Місце виникнення культур Фаюм А та Фаюм В.

У 2300 до н. е. водний шлях з Нілу у природне озеро було розширено і поглиблено, утворений канал зараз відомий як Бахр-Юсеф. Цей канал, що прямує в озеро, служить трьом цілям: боротьба з нільськими повенями, регулювання рівня води в Нілі під час сухого сезону і збільшення обсягів сільгоспвиробництва в околицях. Існує свідчення, що єгипетські фараони дванадцятої династії використовували природне озеро Фаюм як резервуар для зберігання надлишків води, яку застосовували в посушливу пору. Проте, починаючи з 230 до н. е., озеро зазнає висихання.

Цікаві також результати археологічних і палеонтологічних розкопок на території Ель-Фаюм. Так, тут знайдені мумії, обличчя яких приховані добре збереженими похоронними масками, фаюмськими портретами, а в кар'єрах оази знайдено безліч решток еоценових і олігоценових тварин, від слонів і китів до приматів, кажанів і гризунів [1].

Див. також

Примітки
  1. Дробишевський С. В. «дістати ланка», книга 1.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.