Федоришин Микола Іванович
Мико́ла Іва́нович Федори́шин (12 жовтня 1981 — 22 жовтня 2016) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Федоришин Микола Іванович | |
---|---|
Старший солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
12 жовтня 1981 Дубове |
Смерть | 22 жовтня 2016 (35 років) |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Військово-морські сили |
Рід військ | Гірська піхота |
Формування | 128 ОГШБр |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1981 року в селі Дубове (Тячівський район, Закарпатська область). Мешкав у селі Ракове того ж району, створив сім'ю, виховували дітей.
У часі війни - гранатометник 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади; проходив службу за контрактом.
12 квітня 2016 року під час несення наряду біля шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») потрапив під снайперський обстріл, куля йому розбила вилицеву кістку та зупинилась у основі черепа. Хірурги дніпровської клініки ім. Мечникова вилучили кулю під час складної 2-годинної операції, через день Микола прийшов до тями. Вже наприкінці квітня повернувся додому, де пробув кілька тижнів. Згодом почалися проблеми з кишківником; лікувався в Мукачівському шпиталі, проходив реабілітацію у санаторіях.
22 жовтня 2016 року серце Миколи зупинилось, лікарі діагностували гострий панкреонекроз.
23 жовтня 2016-го похований в селі Дубове.
Без Миколи лишилися мати в Дубовому, дружина та троє дітей у Раковому.
Нагороди та вшанування
- указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений медаллю “Захиснику Вітчизни”[1]
Примітки
- Указ Президента України від 20 липня року № 306/2016 «Про відзначення державними нагородами України»