128-ма окрема гірсько-штурмова бригада (Україна)

128-ма окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада (128 ОГШБр, в/ч А1556, пп В4673) — з'єднання гірської піхоти Сухопутних військ України. Бригада перебуває у складі оперативного командування «Захід»; штаб бригади розміщений в м. Мукачево, а підрозділи дислокуються на території Закарпатської області.

128-ма окрема гірсько-штурмова бригада
(2018—дотепер)

128-ма окрема гірсько-піхотна бригада
(2012—2018)


128-ма окрема механізована бригада
(2004—2012)


128-ма механізована дивізія
(1992—2004)
Нарукавний знак бригади, 2018 р.
На службі 19 січня 1992 — дотепер
Країна  Україна
Вид Сухопутні війська
Тип  Гірська піхота
У складі ОК «Захід»
Базування  Закарпатська область,
м.Мукачеве
Гасло «За Україну за її волю!»
Війни/битви

Війна на сході України

Командування
Поточний
командувач
полковник Гончарук Олег Миколайович

Медіафайли на Вікісховищі
128 ОГПБр

Бригада була створена після переформування 128-ї механізованої дивізії, що вела свою історію від 128-ї гвардійської мотострілецької дивізії колишньої Радянської армії.

Історія

У 1991 році, командир 128-ї гвардійської мотострілецької дивізії генерал Віктор Гречанінов став першим комдивом, який оголосив про підтримку української державності. 19 січня 1992 р. особовий склад 128-ї дивізії склав присягу на вірність народу України. Того ж року вона була перетворена з мотострілецької на механізовану. Після реформування армій на корпуси дивізія стала складовою 38-го армійського корпусу Прикарпатського військового округу ЗС України.

128-ма дивізія незмінно посідала провідні місця серед інших з'єднань ЗС України за рівнем бойової, виховної та фізичної підготовки. Зокрема, згідно з наказом Міністра оборони України від 24.10.1996 р. № 307 найкращий рівень фізичної підготовки показав офіцерський склад управління 128-ї механізованої дивізії.

Військовослужбовці дивізії відзначилися самовідданою працею при ліквідації наслідків повеней в Закарпатті у 1994, 1998, 1999 та 2001 рр. 128-ма дивізія налагодила дружні зв'язки та регулярний обмін досвідом з військовослужбовцями сусідніх держав Словаччини, Угорщини, Румунії, Польщі. На базі з'єднання регулярно відбувалися міжнародні спортивно-військові змагання. У 1998—2000 рр. на базі дивізії сформували український компонент спільного українсько-румунсько-словацько-угорського батальйону «Тиса», створеного для оперативного реагування військовиків сусідніх держав на загрози повеней, а також кваліфікованої, високопрофесійної боротьби з наслідками стихійних лих, що постійно загрожують країнам Карпатського регіону.

27 травня 2000 р. міністр оборони України генерал армії Олександр Кузьмук вручив дивізії Бойовий прапор та зачитав Указ Президента України про присвоєння дивізії почесного найменування «Закарпатська». Відповідний Указ був виданий 10 січня 2000 р. під № 11/2000. Згідно з ним дивізія іменувалась 128-ма гвардійська механізована Закарпатська двічі Червонопрапорна дивізія 38-го армійського корпусу Західного оперативного командування Збройних Сил України.

У 2001 році, група військовослужбовців 128-ї дивізії, які брали участь у ліквідації наслідків стихійного лиха в Закарпатті, отримали нагороди від Президента України. Зокрема, орденом «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено комдива генерал-майора Геннадія Воробйова та начальника інженерної служби дивізії підполковника Василя Сапігу, медаллю «За військову службу Україні» нагороджено командира інженерної роти 230-ї артбригади дивізії капітана Олександра Стасюка, медаллю «За бездоганну службу» ІІІ ступеня — командира танкової роти 398-го танкового полку дивізії старшого лейтенанта Олександра Волоха.

Після розформування 38-го армійського корпусу, дивізія увійшла до складу 13-го армійського корпусу. З 1 грудня 2004 р. 128-ма дивізія на підставі Директиви Міністра оборони України від 18.06.2004 р. була переформована на 128-му окрему механізовану бригаду із збереженням усіх почесних найменувань та нагород. Наприкінці 2012 р. була переформована в 34-ту окрему гірсько-піхотну Туркестанско-Закарпатську двічі Червонопрапорну бригаду. Через декілька місяців їй було повернуто попередній номер — 128.

Російсько-українська війна

Від початку війни на сході України військовослужбовці 128-ї бригади зайняли позиції в Луганській області, в районі Лисичанська, Сєвєродонецька та Рубіжного.

В грудні 2014 року, 200 військовослужбовців 128-ї гірсько-піхотної бригади за ротацією прибули в м. Мукачево для короткого відпочинку. Громадськість урочисто зустріла своїх героїв-захисників на площі Миру[1].

Військовослужбовці 128-ї бригади брали участь у боях під Дебальцевим в районі м. Артемівська на початку 2015 року. 21 січня на опорному пункті «Льоха» 26 бійців під командуванням старшого лейтенанта Романа Жованика відбили атаку росіян, росіяни втекли, кинувши техніку.[2] Бій на висоті 307,9 метрів на опорному пункті «Валєра» біля с. Санжарівки був одним з найбільш кривавих та складних для бійців бригади — 25 січня підрозділи 128-ї бригади зазнали серйозних втрат, було багато поранених, але висоту біля Санжарівки вони утримали. Проте цю висоту довелося залишити — у лютому вони разом з іншими військовослужбовцями бригади та інших збройних формувань, відступили з-під міста. При цьому, за деякими даними, бригада зазнала значних втрат, зокрема 5 бійців бригади потрапили у полон, 10 загинули при виході із оточення.

18 лютого 2015 року, згідно Указу Президента України командиру бригади полковнику Сергію Шапталі було присвоєно звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка». Про це повідомив Президент України Петро Порошенко на брифінгу щодо виведення військ з оточення поблизу Дебальцевого.

1 березня 2015 року з полону бойовиків було звільнено чотирьох військових бригади[3].

23 березня 2015 року, звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» було присвоєно командиру 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону бригади Василю Зубаничу.

У червні 2015 року військовослужбовці 128-ї бригади утримували позиції в Луганській області, зокрема біля Кондрашівки[4][5][6].

Від 1 червня 2018 року бригада була перейменована на гірсько-штурмову, а також отримала нову символіку[7][8].

27 березня 2019 року, у військових частинах Закарпаття, а саме в Ужгороді в/ч А1778, у Виноградові — в/ч А1927 та в м. Мукачево — в/ч А1556 відбулись урочистості з нагоди зустрічі військовослужбовців 128 ОГШБ, які повернулись з зони проведення ООС на постійне місце дислокації. Серед тих хто зустрічав були єпископ Варсонофій (Руднік) разом з духовенством Закарпатської єпархії ПЦУ, народний депутат Роберт Горват, Геннадій Москаль та інші[9][10].

16 липня 2019 року на території військової частини було відкрито монумент у пам'ять військовослужбовців 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, які загинули у боях на Сході України. Пам'ятник освятив єпископ ПЦУ Варсонофій (Руднік), який також освятив місце під будівництво храму Юрія Переможця[11].

Структура

2000

Нарукавні знаки дивізії
327 МП
315 МП
253 ЗРП
331 АП
  • 253-й зенітний ракетний Демблінсько-Померанський орденів Кутузова і Суворова полк розташовувався у м. Сваляві. Доступна інформація зенітним полком 128-ї бригади досить заплутана. Відомо, що з осені 1945 р. до складу дивізії належав 99-й гвардійський окремий зенітно-артилерійський дивізіон, який у 1954 р. був переформований у 2106-й гвардійський зенітно-артилерійський полк, який наступного року отримав номер 975. У 1960 р. полк знову згорнули до гв. озад. У 1962 р. у складі 128-ї було створено вже без гвардійського статусу 102-й зап. У 1970 р. 102-й зап 128-ї гв. мсд проходив перенавчання у 184-му навчальному зенітному ракетному центрі (Росія). Місце постійної дислокації полку — саме Свалява, бойові стрільби полк проводив на полігоні Емба-2 (Казахстан) та на Чебаркульському полігоні (Росія). Високий бойовий рівень полку спричинив його відрядження 1973 р. до Єгипту, де він прикривав Асуанську греблю під час Жовтневої війни (Війни Судного дня). Після переформування 128-ї дивізії у бригаду цей полк вивели зі складу 128-ї та включили до військ ППО (за іншими даними — розформований повністю). У 128-й омбр сформований 10-й окремий зенітно-ракетний артилерійський дивізіон.
  • 331-й самохідний артилерійський Карпатський полк дислокувався у м. Перечині, розформований під час переформування дивізії на бригаду;
  • 757-й окремий протитанковий артилерійський дивізіон базувався у м. Сваляві (в деяких джерелах вказується номер 752);
  • 47-й окремий розвідувальний батальйон розташовувався у с. Гать Берегівського району;
  • 534-й окремий інженерно-саперний батальйон дислокувався у с. Мала Бегань;
  • 133-й окремий медичний батальйон, м. Мукачево;
  • 150-й окремий гвардійський батальйон зв'язку, м. Мукачево;
  • 42-й окремий батальйон радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту, м. Мукачево;
  • 85-й окремий ремонтно-відновлюваний батальйон, м. Мукачево;
  • 891-й окремий батальйон тилового забезпечення, м. Мукачево;
  • 31-ша окрема рота радіоелектронної боротьби, м. Мукачево.
  • За радянських часів на території Закарпатської області (у м. Виноградів) дислокувалася також 230-та артилерійська бригада, у 2000-х роках вона на короткий час була включена до складу 128-ї мсд з переформуванням у 17-й артилерійський полк. Зі створенням на базі дивізії бригади цю частину переформували у бригадну артилерійську групу.

2010

Бригаді підпорядковані[12]:

У 2018 році було прийняте рішення щодо формування окремого батальйону на базі одного з лінійних батальйонів з дислокацією в м. Берегове[13][14][15].

Командування

Назви з'єднання

128-а ОГПБр. Протитанковий дивізіон. 2016 р.
  • 1992 — 128-ма гвардійська механізована Туркестанська дивізія ім. маршала Радянського Союзу А. А. Гречка;
  • 2000 — 128-ма гвардійська механізована Туркестансько-Закарпатська дивізія ім. маршала Радянського Союзу А. А. Гречка;
  • 2004 — 128-ма окрема гвардійська механізована Туркестансько-Закарпатська бригада;
  • 2012 34-та окрема гвардійська гірсько-піхотна Туркестансько-Закарпатська бригада;
  • 2013 128-ма окрема гвардійська гірсько-піхотна Туркестансько-Закарпатська бригада;
  • 2015 — 128-ма окрема гвардійська гірсько-піхотна Закарпатська бригада;
  • 2016 — 128-ма окрема гірсько-піхотна Закарпатська бригада.
    128-а ОГПБр. Протитанковий дивізіон (кольорова)

Традиції

Символіка

128-а ОГПБр Реактивно артилерійський дивізіон

29 липня 2019 року, стало відомо, що очільник Генштабу генерал-лейтенант Руслан Хомчак затвердив низку нарукавних емблем частинам та установам ЗС України, серед яких була і 128-ма бригада[19][20].

12 липня 2021 року, в м. Маріуполі, військовослужбовці 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади відзначили День створення частини. 400 військовослужбовців розгорнули 128-метровий прапор України, чим був встановлений національний рекорд[21].

Втрати

Станом на листопад 2017 року, 128-ма бригада втратила загиблими 144 чоловік[22].

Примітки

  1. Повернення із пекла — зони АТО (ФОТО). Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 2 грудня 2018.
  2. "Від вогню нашої артилерії там коїлося пекло, росіяни в хаосі тікали". Розповідь Романа Жованика про перші бої за Дебальцеве, УП, 12 лютого 2022
  3. З полону звільнили чотирьох військовослужбовців. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 грудня 2018.
  4. 128 закарпатська бригада: знайомтесь із героями (ФОТО, ВІДЕО). uzhgorod.net.ua (ru-RU). Процитовано 25 лютого 2018.
  5. Бійці 128-ї бригади потрапили у скандальну ситуацію в зоні АТО | PMG.ua — новини Закарпаття. PMG.ua — новини Мукачева та Закарпаття (англ.). Процитовано 25 лютого 2018.
  6. У Станиці Луганській затримали контрабанду. Продовження (укр.). Процитовано 25 лютого 2018.
  7. 128-МА БРИГАДА СТАЛА ГІРСЬКО-ШТУРМОВОЮ
  8. Закарпатський легіон отримав новий статус!
  9. Закарпатська єпархія УПЦ ( ПЦУ ) прийняла участь в урочистій зустрічі вояків 128-ї ОГШБр. (амер.). Процитовано 28 березня 2019.
  10. ЗУСТРІЧАЛИ ЗАХИСНИКІВ - Синодальне управління військового духовенства. suvd.com.ua. Процитовано 28 березня 2019.
  11. ПАМ'ЯТІ ШТУРМОВИКІВ - Синодальне управління військового духовенства. suvd.com.ua. Процитовано 17 липня 2019.
  12. http://ontology.inhost.com.ua/index.php?graph_uid=1580&item_name=Закарпатська%5Bнедоступне+посилання+з+листопадаа+2019%5D
  13. Київ відреагував на заяви Угорщини про військову частину в Берегові та претензії до закону про освіту. https://nv.ua/. Новое Время. 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  14. Відродження руїн: Навіщо ЗСУ військова частина в Берегові. https://www.depo.ua/. Depo.ua. 20 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  15. Відродження військової частини в Берегові обговорили під посиленим наглядом поліції. http://www.mukachevo.net/. 10 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  16. Uzhgorod.in. У Закарпатської "Залізної" новий комбриг / август / 2017 / Новини / UZHGOROD.in - Закарпатський інформаційно-діловий портал. uzhgorod.in (ua-UA). Процитовано 8 серпня 2017.
  17. «Щасти тобі, комбриг!» - кажуть земляки Сергію Собку - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 8 серпня 2017.
  18. Герой України став комбригом, а йому тільки 33
  19. Затверджені нові нарукавні знаки бойових підрозділів ЗСУ. https://armyinform.com.ua/. АрміяInform. 29 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  20. Генштаб затвердив нові нарукавні знаки для бойових підрозділів ЗСУ. https://novynarnia.com/. Новинарня. 29 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
  21. У Маріуполі з нагоди створення гірсько-штурмової бригади розгорнули 128-метровий прапор України (Фото). 12.07.2021, 12:11
  22. Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 24 листопада 2017.

Матеріали

Література

  • Тинченко Я. Туркестанська чи Закарпатська. Деякі роздуми щодо традицій 128-ї механізованої дивізії // Військо України. — 1997. — № 5-6. — С. 33-35.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.