Феліксас Байорас

В 1958 закінчив Литовську консерваторію (нині Литовська академія музики і театру) за класом скрипки (Александрас Лівонтас), в 1963 — за класом композиції (Юлюс Юзелюнас)[3]. У 1963 — 1965 працював учителем у музичній школі в Шяуляї. У 1965 — 1989 був музичним директором Молодіжного театру. У 1984 — 1988 жив у США. З 1991 – доцент Литовської академії музики, з 1994 – професор. У 1991 — 1994 був також музичним директором Литовського національного драматичного театру.

Його творчість включає обробки литовських народних пісень, музику до спектаклів і кінофільмів. Найбільш відомий твір — жалобна музика, записана 1973 Литовським державним оркестром «Трімітас», багаторазово перевидавалася фірмою «Мелодія».

• Симфонії та ін. твори для оркестру; для різн. камерних складів – «Вітражі» (1968)
• Жалобна музика (1973)
• Вільнюський квартет (диптих, 1974–1975)
• Весільні пісні (1977)
• Опера «Агнець Божий» (1982, пост. 1991, Вільнюс)
• Календарні пісні (1982)
• Трудові пісні (1983)
• Пісні кохання (1984).
• Ораторія «Підняття дзвона» (1980)
• "Знак" (1996)
• «Стежка сонця» (2000)
• Концерт для скрипки з оркестром (1999)

З 1980-х пише також духовну музику (Дитяча меса, 1991; Missa in musica, 1992, Introductio et missa brevis, 1995).

• 1981 – Державна премія Литви
• 1998 – Премія Уряду Литовської Республіки з мистецтва
• 2001 – Національна премія Литви з культури та мистецтва
• 2007 – Офіцерський хрест ордена Великого князя литовського Гядиминаса[3].

• Rūta Gaidamavičiūtė. Feliksas Bajoras. Visuotinė lietuvių enciklopedija, T. II (Arktis-Beketas). - Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2002. 460 psl.

• Коротка біографія (літ. )
• Rūta Gaidamavičiūtė (14 серпня 2002). Bajõras. Visuotinė lietuvių enciklopedija (лит.). Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Процитовано 15 лютого 2018.