Феодора Дукена Ватацина
Феодора Дукена Ватацина (бл. 1239 — 4 березня 1304) — спочатку нікейська, згодом візантійська імператриця. Відома також як Феодора Дукена Комніна Палеологіна.
| Феодора Дукена Ватацина | |
|---|---|
| Θεοδώρα Βατάτζη | |
 | |
| Псевдо | Феодора Палеологіна |
| Народилася |
бл. 1239 Нікея |
| Померла |
4 березня 1304 Константинополь |
| Країна |
 Візантійська імперія |
| Національність | грекиня |
| Діяльність | суверен |
| Титул | імператриця |
| Посада | Візантійський імператор |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Ватаци |
| Батько | Іоанн Дука Ватац |
| Мати | Євдокія Ангеліна |
| У шлюбі з | Михайло VIII Палеолог |
| Діти | 4 сини і 4 доньки |
Життєпис
Походила з династії Ватаців. Єдина донька себастократора Іоанна Дуки Ватаца і Євдокії Ангеліни. Народилася близько 1239 року. Вже 1240 року раптово помирає батько, виховувалася матір'ю при дворі свого родича — імператора Іоанна III. У 1251 або 1252 році помирає Євдокія Ангеліна. Опіку над Феодорою взяв сам імператор, який у 1253 році видав її заміж за Михайла Палеолога. У 1254 році помирає сам Іоанн III. У 1256 році разом з чоловіком, що змовився з румським султаном Кейкубадом II, опинилася у вигнанні за наказом імператора Феодора II.
У 1259 році після смерті імператора Феодора II чоловік Феодори зумів стати співімператором разом з Іоанном IV. Тоді Ватацину було короновано імператрицею. У 1261 році після захоплення нікейськими військами Константинополя було відновлено Візантійську імперію. У серпні того ж року у Св. Софії відбулася церемонія увінчанія Феодори як імператриці Візантії. В цей час чоловік Феодори став розмірковувати над розлученням з тим, щоби одружитися з вдовою Іоанна III — Анною Гогенштауфен (Палеолог побоювався зведеного брата останньої — Манфреда, короля Сицилії, союзника Епірського деспотату). Феодорі вдалося цьому запобігти завдяки підтримці константинопольського патріарха Арсенія Авторіана. До того ж у Анни не склалися стосунки з Михайлом VIII.
Згодом, незважаючи на спроби, імператриця Феодора не здобула значної політичної ваги. Вона намагалася впливати на чоловіка щодо отримання помилувань для сановників, проте без особливого успіху. Більшу увагу вона приділяла освіті доньок, меценатству, підтримці православної церкви та монастирів. Тому виступала проти укладання унії з католицькою церквою, яку готував її чоловік у 1274 році.
У 1282 році помирає її чоловік. Феодора не втручалася у політику свого сина імператора Андроніка II. Повністю зосередила увагу на підтримці переписувачів рукописів, яким надала чималі кошти. Власним коштом спорудила церкву Іоанна Предтечі з південного боку монастирі Ліпса в Константинополі. Померла у 1304 році.
Родина
Чоловік — Михайло VIII Палеолог, візантійський імператор.
Діти:
- Мануїл (1255—1258)
- Ірина (1256–до 1328), дружина Івана Асена III, царя Болгарії
- Андронік (1259—1332), візантійський імператор
- Анна (1260—1299/1300), дружина деспота Деметрія Дуки Комніна Кутрула
- Костянтин (1261—1306), деспот
- Феодора (д/н), дружина Давида VI, царя Грузії
- Феодор (бл. 1263 — після 1310), деспот
- Євдокія (1265—1302), дружина Іоанна II, імператора Трапезундської імперії
Джерела
- Talbot, Alice-Mary (1992). «Empress Theodora Palaiologina, Wife of Michael VIII». Dumbarton Oaks Papers. 46: 295—303. JSTOR 1291662.
- Trapp, Erich; Beyer, Hans-Veit; Walther, Rainer; Sturm-Schnabl, Katja; Kislinger, Ewald; Leontiadis, Ioannis; Kaplaneres, Sokrates (1976—1996). Prosopographisches Lexikon der Palaiologenzeit (in German). Vienna: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften. ISBN 3-7001-3003-1.