Фердинанд Раймунд

Фердинанд Раймунд — син богемського токаря. Після смерті батька в 1804 році проходив навчання в придворній кондитерської (сучасний Демель) і там завів перші знайомства в театральних колах, а потім кинув роботу, щоб стати актором. У 1808 році він приєднався до трупи мандрівних комедіантів і разом з ними гастролював по провінції. У 1814 році Раймунд повернувся до Відня і з успіхом грав у Театрі в Йозефштадте, де грав Франца Моора в «Розбійників» Фрідріха Шиллера. У 1817 році перейшов до складу трупи Леопольдштадтського театру, а в 1828—1830 роках керував цим театром і спробував себе як режисер.

У 1823 році відбулася прем'єра його першої п'єси «Майстер барометрів на чарівному острові». Раймунд також відомий п'єсами «Дівчина з країни фей, або Селянин-мільйонер» (1826), «Король Альп, або Людиноненависник» (1828) і «Марнотрат» (1834), написаними в традиціях австрійського народного театру.

Ім'я Фердинанда Раймунда носить заснований в 1893 році віденський театр Раймунд-театр.

Він також зображений на австрійських поштових марках 1965 і 1990 років.

Був зятем драматурга і письменника Йозефа Алоїса Глейха.

• Jürgen Hein: Ferdinand Raimund. Metzler, Stuttgart 1970. (= Sammlung Metzler; 92; Abteilung D, Literaturgeschichte)
• Jürgen Hein, Claudia Meyer: Ferdinand Raimund, der Theatermacher an der Wien. Ein Führer durch seine Zauberspiele. Lehner, Wien 2004. (= Quodlibet; 7) ISBN 3-901749-38-1
• Jürgen Hein: Das Wiener Volkstheater. Raimund und Nestroy. Darmstadt, Wissenschaftliche Buchgesellschaft 1978. (= Erträge der Forschung; 100) ISBN 3-534-07774-1
• Günter Holtz: Ferdinand Raimund — der geliebte Hypochonder. Sein Leben, sein Werk. Lang, Frankfurt am Main u.a. 2002. ISBN 3-631-39162-5
• Yong-Ho Kim: Der Ernst von Ferdinand Raimunds Spielen unter besonderer Berücksichtigung der Traditionsbezüge und der gesellschaftlichen Funktion seines Theaters. Lang, Frankfurt am Main 1991. (= Europäische Hochschulschriften; Reihe 1, Deutsche Sprache und Literatur; 1269) ISBN 3-631-44177-0
• Felix Kreissler: Das Französische bei Raimund und Nestroy. Notring der wiss. Verbände Österreichs, Wien 1967.
• Raimund, Nestroy, Grillparzer — Witz und Lebensangst, hrsg. v. Ilija Dürhammer. Ed. Praesens, Wien 2001. ISBN 3-7069-0113-7
• Раймунд-Brevier, hrsg. v. Gottfried Riedl. Verlag Johann Lehner, Wien 1999. ISBN 3-901749-17-9
• Ferdinand Raimund — Stätten seines Lebens, Gottfried Riedl. Verlag Johann Lehner, Wien 2000. ISBN 3-901749-20-9
• Ferdinand Raimund. Bilder aus einem Theaterleben, Gottfried Riedl. Verlag Johann Lehner, Wien 2005. ISBN 3-901749-41-1.
• Ian Roe: Ferdinand Raimund. Biographie, Meteore Band 5, Wehrhahn Verlag, Hannover 2010, ISBN 978-3-86525-174-9.
• Frank Schaumann: Gestalt und Funktion des Mythos in Ferdinand Raimunds Buehnenwerken. Bergland, Wien 1970.
• Renate Wagner: Ferdinand Raimund. Kremayr u. Scheriau, Wien 1985. ISBN 3-218-00425-X
• Gunther Wiltschko: Raimunds Dramaturgie. Fink, München 1973.

• На Вікісховищі є медіафайли по темі Раймундд Фрдинанд
• Фердинанд Раймунд — стаття з Великої радянської енциклопедії.  
• Раймунд Фердинанд // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона : в 86 т. (82 т. і 4 дод).  — СПб., 1890—1907.