Фет Афанасій Афанасійович

Афанасій Афанасійович Фет (Шеншин) народився 23 листопада 1820 року. В його документальній біографії є багато неточностей— неточна і дата народження. Місце народження майбутнього поета;— Орловська губернія, село Новосілки, родовий маєток батька. Батько чи не все своє життя провів на військовій службі, брав участь у війні з Наполеон Бонапартом. Афанасій був його позашлюбним сином і в чотирнадцять років за ухвалою духовної консисторії отримав прізвище своєї матері Шарлотти Фет, одночасно втративши право на дворянство. Згодом він домігся відновлення дворянського звання і повернув собі прізвище Шеншин, але літературне ім'я;— Фет;— залишилося за ним назавжди. У домі батька Фет прожив до чотирнадцяти років, про що пізніше зізнався: «…сам я ніколи не лину в дитинство».

Хронологічна таблиця

1820, 23 листопада — народився в селі Новосілки Мценського повіту Орловської губернії в сім'ї поміщика Шеншина.

1835—1837 — навчавшись в німецькому приватному пансіоні Крюммера в м. Верро (тепер р. Виру, Естонія), Фет починає писати вірші, проявляє інтерес до класичної філології.

1838—1844 — навчання в Московському Університеті.

1840 — вихід збірки віршів Фета «Ліричний пантеон» за участю А. Григор'єва з університету Фета.

1842 — публікації в журналах «Москвитянин» і Вітчизняні записки. [[Файл:Крилов-Фет.jpg|міні]] ліворуч 200пкс Фото будинку в Новогеоргіївську в якому у 1840-х роках жив Афанасій Фет Жорстокий романс Афанасія Фета. Газета «День»

1845 — вступ на військову службу в кірасирській Військового ордена полк, стає кавалеристом.

З 1845 до 1853 року на території Єлисаветградського повiту Фет проходив вiйськову службу ад'ютантом командира полку. Лiтературознавцi вiдзначають, що саме в цей промiжок часу він написав свої найлiричнiшi твори. Пiд час приїзду Ференца Лiста до Єлисаветграда саме Фет розповсюджував квитки на концерти знаменитого пiанiста i композитора.

1846 — присвоєння першого офіцерського звання.

1850 — друга збірка Фета, отримала позитивні відгуки критиків в журналах Современник, Москвитянин і «Вітчизняні записки». Загибель Марії Кузьмінічни Лазич, коханої поета, спогадам про яку присвячена поема «Талісман», вірші «Старі листи», «Ти відстраждала, я ще страждаю…», "Ні, я не змінив. До глибокої старості… " і багато інших його віршів.

1853 — Фета переводять у гвардійський полк під Петербургом. Поет часто буває в Петербурзі, тоді— столиці. Зустрічі Фета з Тургенєвим, Некрасовим, Гончаровим та іншими. Зближення з редакцією журналу «Современник».

1854 — служба в Балтійському Порту описана в його мемуарах «Мої спогади».

1856 — третя збірка Фета. Редактор — Тургенєв.

1857 — одруження Фета на МаріїПетрівні Боткіній, сестрі лікаря Сергія;Петровича Боткіна.

1858 — поет йде у відставку в чині гвардійського штаб-ротмістра, поселяється в Москві.

1859 — розрив з журналом «Современник».

1863 — вихід двотомного зібрання віршів Фета.

1867 — Фет обраний мировим суддею на 11 років.

1872;— повернуто дворянство і прізвище Шеншин. Літературні твори та переклади поет і надалі підписував прізвищем Фет.

1883 — 1891;— публікація чотирьох випусків збірки «Вечірні вогні».

1892, 21 листопада— смерть Фета в Москві. За деякими даними, його смерті від серцевого нападу передувала спроба самогубства. Похований у селі Клейменова, родовому маєтку Шеншиних.