Флавій Руфін

Флавій Руфін (*Flavius Rufinus, 335 27 листопада 395) — політичний діяч пізньої Римської імперії, фактичний володар Східної Римської імперії у 395 році.

Флавій Руфін
Народився 335(0335)
м. Елуса
Помер 27 листопада 395
м. Константинополь
·вбито
Підданство Римська імперія
Національність кельт
Діяльність політик
Посада консул
Термін 392 рік
Попередник Квінт Аврелій Сіммах
Наступник Флавій Євген
Родичі свята Сильвія Аквітанська
Брати, сестри Saint Sylvia of Aquitained
Діти 2 доньки

Життєпис

Про родину немає відомостей. Народився у м. Елуса (сучасне м. Еоз, Франція), що у провінції Аквітанія. Про молоді роки немає відомостей. Швидке зростання кар'єрними шаблями відбулося за правління імператора Феодосія I. Вже у 382 році він стає одним з найвпливовіших чиновників імперії, коли його призначають квестором священного палацу.

У 388 році стає magister officiorum, в 389 році супроводжував імператора до Риму. У 392 році призначається префектом преторія Сходу. У зв'язку з цим вступив в конфлікт із військовиками Тімасієм та Промотом. Останнього зумів підступністю відсторонити, а потім заманити у засідку. У 392–393 роках йому доручалися найважливіші доручення імператора. У 393 році відвідав Антіохію, де провів судовий розгляд щодо дій Лукіана, коміта Сходу. За образу Євхерія, родича Феодосія I, Руфін наказав засікти до смерті. Після цього наказав звести портик у місті.

Після смерті імператора Феодосія I вплив на державні справи Руфіна ще більше зріс. Імператор Аркадій був фактично номінальним володарем. При цьому Руфін планував оженити Аркадія зі своєю донькою Марією. Водночас розпочав антиєритичну політику, відібравши права у секти євноміан. Були відновлені штрафи проти усіх єретиків та розпочалися гоніння на поган.

Втім незабаром стикнувся з протидією із євнухом й препозітом Євтропієм. На Заході проти Руфіна виступив впливовий Стиліхон. Останній спрямував загони готів у кількості 10 тис. вояків на чолі із Гайною. Це була частина військ, що вимагав повернути Руфін зі Заходу на Схід. У відповідь Руфін зрадницьки спровокував вождя готів Аларіха та пропустив до Македонії й Ахайї, сподіваючи у подальшому спрямувати Аларіха проти Стиліхона. 27 листопада 395 року підступно вбито Гайном. У 396 році родину заслано до Єрусалиму.

Джерела

  • A. H. M. Jones, J. R. Martindale, J. Morris. The Prosopography of the Later Roman Empire, v. I. A. D. 260–395. Cambridge, 1971, p. 779.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.