Флавій Фавст Альбін Юніор
Флавій Фавст Альбін Юніор (*Caecina Decius Faustus Albinus Iunior, д/н —525) — державний діяч часів правління остготського короля Теодоріха.
Флавій Фавст Альбін Юніор | |
---|---|
Народився | 5 століття |
Помер |
Верона, Венето, Італія |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | політик |
Посада | давньоримський сенатор |
Життєпис
Походив зі знатного роду Деціїв. Старший син Деція Максима Василя Юніора, консула 480 року. Завдяки впливому становищу свого батька у 493 році призначається консулом (разом з Флавієм Евсебієм). У 498 році під час обрання нового папи римського підтримав Симаха. На думку дослідника Дж. Мурхеда внаслідок цього вступив у протиріччя з двома іншими своїми братами — Феодором і Інпортуном, які підтримали Лаврентія. Альбіна підтримував ще один брат — Авієн.
У 500 році після смерті батька очолив партію «зелених» та отримав посаду преторіанського префекта Італії. На цій посаді перебував до 503 року. Під час своєї каденці на власні кошти та своєї дружини Глафіри звів базиліку Св. Петра на віа Требана, яку висвятив папа римський Симах. 503 року було призначено патрикієм. У 508 році викликано до королівського двору в Равенні. Відоме його листування з Еннодієм Феліксом.
519 року виступив посередником під час церковного конфлікту між папою римським Горміздом та Константинопольським патріархатом. У 523 або 524 році референдарій Кіпріан звинуватив Альбіна у злочиних зносинах з візантійським імператором Юстином I. На захист Альбіна виступив Боецій. Тоді Кіпріан розширив звинувачення й на Боеція. В результаті останнього було засуджено та страчено. Ймовірно Альбіна також було страчено у Вероні у 525 році.
Джерела
- John Moorhead. The Decii under Theoderic // Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte, vol. 33, No. 1 (1st Qtr., 1984), pp. 107—115.
- Raymond Davis (translator), The Book of Pontiffs (Liber Pontificalis), first edition (Liverpool: University Press, 1989), p. 46