Флокулянти

Використовуються в технол. процесах водопідготовки, збагачення корисних копалин, закріплення ґрунтів та ін.

Найбільше практичне значення мають полімерні Ф. для систем з водним дисперсійним середовищем. Більшість з них — розчинні високомол. сполуки лінійної будови, макромолекули яких складаються з однорідних (гомополімери) або різнорідних (кополімери) мономерних ланок.

Молекулярна маса таких полімерів варіює в межах 1·10⁴—1,5·10⁷, а довжина мол. ланцюга — від декількох десятків до декількох тисяч нм. Ф. можуть бути як органічними, так і неорганічними полімерами. Органічні Ф. представлені рядом різноманітних природних, штучних і синтетичних полімерів. Ф. природного походження: крохмалі, поліальгінати, гуарові смоли, ефір целюлози, лігносульфонові і гумінові кислоти, хітозан, біофлокулянти. Група синтетич. Ф. включає: полікислоти та їх солі, поліефіри, поліаміди, поліаміни, поліспирти, акрилові полімери. Серед неорганічних Ф. пром. застосування має активна кремнекислота, яку отримують конденсацією низкомол. кремнієвих к-т та їх солей. Флокулянти поділяють на нейоногенні і йоногенні (поліелектроліти). Останні, залежно від характеру йонізації, можуть бути аніонними, катіонними і амфотерними. Робочі концентрації Ф. змінюються в широких межах залежно від кількості і дисперсності флокульованої фази, мети і умов флокуляції, типу реаґенту.

Широко відомі полімерні флокулянти, які застосовують у збагаченні вугілля.

Напр., поліакриламід (неселективний Ф.), латекс (селективний Ф.). При підготовці води для промислових та побутових потреб Ф. використовують у концентраціях 0,1-50 мг/дм³, а при очищенні бурового розчину від шламу 0,1-1,5 г/дм³. У багатьох випадках для підвищення ефективності дії Ф. їх застосовують у поєднанні з неорганічними коагулянтами.

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.