Флуктуація (екологія)

Флуктуація (лат. fluctuation) — ненаправлені, різноорієнтовані або циклічні (з циклом не більше 10 років за Т. О. Работновим) різнорічні зміни рослинного угруповання, що завершуються поверненням до близького вихідному стану[1]. Термін «Ф.» для позначення неспрямованих змін рослинності з року в рік одним з перших використав в 1939 р. американський фітоценолог Глізон (англ. Gleason).

Ф. породжуються або коливаннями клімату, або ритмами розвитку рослинних або тваринних компонентів біоценозу. Джерелом Ф. може бути також і людина, нерівномірно в різні роки використовуючи рослинність. По амплітуді і тривалості Ф. підрозділяються на приховані (зміни візуально не уловлюються), осциляції (виявляються при безпосередньому спостереженні) і дигресійно-демутаційні (амплітуда і тривалість змін перевищує інтервал спостереження, тобто понад 6-10 років).

Одним з кількісних методів дослідження Ф. є визначення коефіцієнтів автокореляції. У математичних моделях фітоценотичних систем Ф. виникають при урахуванні вікової неоднорідності популяцій, конкурентної взаємодії, запізнювання в розвитку і рості, розселення по простору та ін.