Фомін Віктор Трохимович
Віктор Трохимович Фомін (рос. Виктор Трофимович Фомин, нар. 13 січня 1929, Слов'янськ, Артемівська округа, Українська РСР, СРСР — пом. 29 грудня 2007, Україна) — радянський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
Віктор Фомін | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Віктор Трохимович Фомін | |||||||||||||||||||||||||
Народження | 13 січня 1929 | |||||||||||||||||||||||||
Слов'янськ, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 29 грудня 2007 (78 років) | |||||||||||||||||||||||||
Україна | ||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Україна | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Насамперед відомий виступами за «Динамо» (Київ), а також національну збірну СРСР.
Клубна кар'єра
Ранні роки
Вихованець «Локомотиву» зі Слов'янську. У дорослому футболі дебютував 1948 року виступами за команду клубу «Сталь» (Жданов), в якій провів один сезон.
Шахтар
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Шахтар» (Сталіно), до складу якого приєднався 1949 року. У 1950 році ввійшов до Списку 33 найкращих футболістів сезону в СРСР і став найкращим футболістом України. Відіграв за донецьку команду наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Шахтаря», був основним гравцем атакувальної ланки команди. Зіграв 90 матчів і забив 24 голи. Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1951.
Динамо
Влітку 1953 року за сприяння заступника міністра МВС Мільштейна в умовах заборони на переходи гравців по ходу сезону був переведений в київське «Динамо» (Київ), у складі якого провів наступні шість років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі київського «Динамо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Відіграв 121 матч і забив 13 голів. Володар Кубка СРСР 1954. В складі збірної України бронзовий призер Спартакіади народів СРСР 1956.
Завершення кар'єри
Протягом 1959–1960 років захищав кольори команди клубу «Арсенал» (Київ). Завершив ігрову кар'єру у нижчоліговому «Локомотиві» (Вінниця), за який виступав протягом 1960 року.
Тренерська діяльність
Після завершення ігрової кар'єри був тренером низки українських нижчолігових команд.
Виступи за збірну
1955 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР в товариській грі проти збірної Швеції. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 3 матчі.Ще кілька матчів зіграв за другу збірну.За збірну УССР зіграв 4 гри (1956).
Статистика виступів
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
26/06/1955 | Стокгольм | Швеція | 0 – 6 | СРСР | товариський матч | - | 41' |
21/07/1957 | Софія (місто) | Болгарія | 0 – 4 | СРСР | товариський матч | - | 65' |
27/07/1957 | Москва | СРСР | 2 – 1 | Фінляндія | Відбір до ЧС 1958 | - | |
Усього | Матчів | 3 | Голів | 0 |