Фомін Віктор Трохимович

Віктор Трохимович Фомін (рос. Виктор Трофимович Фомин, нар. 13 січня 1929, Слов'янськ, Артемівська округа, Українська РСР, СРСР пом. 29 грудня 2007, Україна) — радянський футболіст, нападник. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Віктор Фомін
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Трохимович Фомін
Народження 13 січня 1929(1929-01-13)
  Слов'янськ, УРСР
Смерть 29 грудня 2007(2007-12-29) (78 років)
  Україна
Громадянство  Україна
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1948 «Сталь» (Жданов)  ? (-?)
1949–1953 «Шахтар» (Сталіно) 90 (24)
1953–1959 «Динамо» (Київ) 121 (13)
1959–1960 «Арсенал» (Київ) 24 (7)
1960 «Локомотив» (Вінниця) 8 (1)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1955–1957 СРСР 3 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1970–1971 «Шахтар» Кадіївка
1973–1974 «Авангард» Севастополь
1975 «Металург» З
1978 «Спартак» І-Ф
1981–1986 «СКА» (Київ)
1987–1988 «Кремінь» (Кременчук)
1991 «Океан» К
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Насамперед відомий виступами за «Динамо» (Київ), а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра

Ранні роки

Вихованець «Локомотиву» зі Слов'янську. У дорослому футболі дебютував 1948 року виступами за команду клубу «Сталь» (Жданов), в якій провів один сезон.

Шахтар

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Шахтар» (Сталіно), до складу якого приєднався 1949 року. У 1950 році ввійшов до Списку 33 найкращих футболістів сезону в СРСР і став найкращим футболістом України. Відіграв за донецьку команду наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Шахтаря», був основним гравцем атакувальної ланки команди. Зіграв 90 матчів і забив 24 голи. Бронзовий призер чемпіонату СРСР 1951.

Динамо

Влітку 1953 року за сприяння заступника міністра МВС Мільштейна в умовах заборони на переходи гравців по ходу сезону був переведений в київське «Динамо» (Київ), у складі якого провів наступні шість років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі київського «Динамо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. Відіграв 121 матч і забив 13 голів. Володар Кубка СРСР 1954. В складі збірної України бронзовий призер Спартакіади народів СРСР 1956.

Завершення кар'єри

Протягом 19591960 років захищав кольори команди клубу «Арсенал» (Київ). Завершив ігрову кар'єру у нижчоліговому «Локомотиві» (Вінниця), за який виступав протягом 1960 року.

Тренерська діяльність

Після завершення ігрової кар'єри був тренером низки українських нижчолігових команд.

Смерть

Помер 29 грудня 2007 року на 79-му році життя.

Виступи за збірну

1955 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР в товариській грі проти збірної Швеції. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 3 роки, провів у формі головної команди країни лише 3 матчі.Ще кілька матчів зіграв за другу збірну.За збірну УССР зіграв 4 гри (1956).

Статистика виступів

 Статистика матчів і голів за збірну —  СРСР
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
26/06/1955СтокгольмШвеція 0 – 6 СРСРтовариський матч- 41'
21/07/1957Софія (місто)Болгарія 0 – 4 СРСРтовариський матч- 65'
27/07/1957МоскваСРСР 2 – 1 ФінляндіяВідбір до ЧС 1958-
Усього Матчів 3 Голів 0

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.