Фомін Юхим Мойсейович

Народився в містечку Колишки[4] Вітебського повіту (нині село Колишки Ліозненського району) у бідній єврейській родині (батько — коваль, мати — швачка)[5][6]. Після смерті батьків виховувався тіткою, потім дядьком.

• 1921 — учень перукаря, потім шевця у Вітебську.
• 1922 — прийнятий вихованцем до Вітебського дитячого будинку[4].
• 1924 — вступив до комсомолу.
• 1927—1929 — Псковська окружна комуністична радянсько-партійна школа II ступеня[4].
• 1929 — Коломенська радянсько-партійна школа. Після закінчення працював інструктором Коломенського райкому партії.
• 1930 — вступив до ВКП(б)[4].
• 1932 — направлений за партійною мобілізацією на політичну роботу в РСЧА. Секретар комсомольської організації зенітного полку, політрук роти, інструктор політвідділу стрілецької дивізії, військовий комісар стрілецького полку.
• 1938 — закінчив курси при політуправлінні Харківського військового округу. За відмінне навчання та активну громадську роботу отримав подяку від командування, а від політуправління — іменний годинник із написом «За особливі успіхи в опануванні більшовизмом».
• Серпень 1938 — військовий комісар 23-ї Харківської ордена Леніна Червонопрапорної стрілецької дивізії.
• Вересень 1939 — у складі дивізії брав участь у Польському поході РСЧА[4].
• Літо 1940 — у складі дивізії вступив на територію Латвії, перебував у Даугавпілсі[4].
• Березень 1941 — за незаслуженим звинуваченням переведений до Берестя на посаду заступника командира 84-го стрілецького полку 6-ї Орловської Червонопрапорної стрілецької дивізії[4].
• 22 червня 1941 — очолив оборону Берестейської фортеці в кільцевій казармі на ділянці біля Холмської брами[7].
• 24 червня 1941 — заступник командира штабу оборони фортеці.
• У ніч на 25 червня 1941 року очолив прорив зведеної групи в районі кільцевої казарми біля Холмської брами, але прорив не увінчався успіхом, група червоноармійців із втратами відступила назад у кріпосні каземати, де продовжила опір у наступні дні.
• 30 червня 1941 — потрапив у полон у казармах 33-го окремого інженерного полку[8], і один із полонених бійців видав його нацистам як єврея та як комісара. Фомін був розстріляний — імовірно, біля Холмської брами фортеці.

Меморіальна дошка на місці розстрілу Ю. М. Фоміна

Табличка з ім'ям Фоміна серед поховань учасників оборони Брестської фортеці

• 3 січня 1957 Указом Президії Верховної Ради СРСР посмертно нагороджений орденом Леніна[4].
• 8 травня 1991 року за клопотанням ветеранів 23-ї дивізії Міністр оборони СРСР скасував пункт наказу 1941 року про застосування до Ю. М. Фоміну незаслуженого стягнення та поновив його на посаді заступника командира дивізії.

• У фільмі «Битва за Москву» (1985) роль Юхима Фоміна виконав Еммануїл Віторган.
• У фільмі «Брестська фортеця» (2010) роль Юхима Фоміна виконав Павло Дерев'янко.

• I.П. Шамякін (галоўны рэдактар), I.I. Авін, Г.К. Кісялёў, Я.В. Малашэвіч i iнш. (рэдкал.). «Памяць. Лёзненскi раён». — Мн. : «Беларуская энцыклапедыя», 1992. — 592 с. — ISBN 5-85700-063-7.(біл.)
• Ю. Фомін. Перемога буде за нами.
• Наказ про виключення зі списків 24.12.1942
• Інформація з повідомлення про безповоротні втрати 20.04.1945
• Городоцька Л. Юхим Фомін. «Комісар, комісаре, усміхніться…»