Фон-дер-Фліс Борис Васильович

Берк Фон-дер-Фліс, також Бернард, іноді Борис Васильович Фандерфліс (15 (4) квітня 1762, Ніпорт, Нідерланди 16 березня 1846, Одеса, Російська імперія) — інженер-гідротехнік, сподвижник Франца де Волана[1].

Фон-дер-Фліс Борис Васильович
Народився 15 квітня 1762(1762-04-15)
Nieuwpoortd
Помер 16 березня 1846(1846-03-16) (83 роки)
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Діяльність інженер
Нагороди

Життєпис

Отримав вищу інженерну освіту у місті Ніпорт.

З 1792 року на російській службі.

У 1794 році — спроектував і побудував в Одесі будівлю Адміралтейства.

У 1795 році — будував фортецю і пристань у Кінбурні.

У 1800 році — почав будувати обвідні канали на порогах Дніпра за проектом Де-Волана.

У 1802 році — проектування і будівництво збройового заводу й мосту через річку Олу в Тулі.

У 1814 році — склав проекти морських споруд на Таврійському півострові.

У 1819 році — його призначили гідротехтом чорноморських портів у Морському відомстві. Працював у Севастополі та Херсоні. У Миколаєві благоустроював набережні, вулиці, озеленював, освітлював, створив маяк на острові Тендра.

У 1819 році — за дорученням віце-адмірала Олексія Грейга розробляв проект Спаського самопливного водопроводу від Фонтана в Кам'яному саду до Адміралтейства, протяжністю 1683 сажня (3 км).

У 1829-32 роках він створив за своїм проектом Міську набережну внизу Приморського бульвару в Одесі. Він автор проектів вулиці Карантинної і Практичної гаваней, які сформували Одеський порт до 1850 року.

В архітектурних працях керувався принципами класицизму й ампіру.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.