Грейг Олексій Самуїлович

Народився в родині віце-адмірала Самуїла Карловича Грейга, вихідця з Шотландії. Хресною Олексія Грейга була цариця Катерина ІІ. Новонароджений Олексій одразу отримав офіцерський чин.

З 1789 до 1796 року Олексій Грейг служив у військово-морському флоті Великої Британії, після чого розпочав службу в російському військово-морському флоті. Брав участь у військових операціях у Північному, Середземному морях. Отримав чин контр-адмірала 1805 року.

2 березня 1816 року Олексій Грейг посідає посаду командира Чорноморського флоту та військового губернатора Миколаєва і Севастополя (до 1834 року). Він мав відновити боєздатність Чорноморського флоту, яка значно знизилась за роки війни з Наполеоном. Він оселився в Миколаєві і пробув на цій посаді майже 18 років. Грейг заснував розпорядницьку частину при Чорноморському адміралтейському департаменті, створив Артилерійське управління, заснував обсерваторію Чорноморського флоту у Миколаєві, вдосконалив роботу Депо, надав йому типографію й художників-граверів. 1820 року О. С. Грейг поставив питання про необхідність будівництва в місті Миколаєві Морської астрономічної обсерваторії. Вона розпочала свою роботу 1827 року. За наукову роботу у галузі астрономії і керівництво будівництвом обсерваторії в місті Миколаєві 1822 року О. С. Грейга обрали почесним членом Петербурзької академії наук.

Незважаючи на всі мирські справи, О. С. Грейг брав участь і в бойових діях. Протягом 1817—1827 років О. С. Грейг щорічно особисто командував ескадрами і крейсував з ними в Чорному морі. За успішне командування Чорноморським флотом у перший же рік О. С. Грейга нагородили орденом Святого Олександра Невського, а 1827 року — орденом Святого Володимира 1-го ступеня.

Напередодні нової війни з Туреччиною Олексій Самуїлович прискорив будування суден, терміново підготував флот до бойових дій. У російсько-турецькій війні 1828—1829 років він став першим російським адміралом, який здійснив тісну стратегічну взаємодію армії і флоту, успішно діяв на комунікаціях і в прибережній зоні, беручи штурмом Турецькі прибережні фортеці. 1826 року Олексій Грейг вперше в російській практиці створив штаб флоту для організації бойової підготовки й розробки планів дій у воєнний час. Під його керівництвом було вперше створено морські бібліотеки. У 1828–1829 роках Грейг брав участь у війні з Туреччиною, у взятті Анапи й Варни. За облогу і підкорення Варни О. С. Грейга нагородили орденом Святого Георгія Побідоносця 2-ступеня. За умілі дії у війні флотоводець одержав чин адмірала.

1833 року О. С. Грейг був призначений членом Державної ради та переїхав до Петербурга. Мешканці Миколаєва з вдячністю ставилися до адмірала. У день від'їзду армірала з Миколаєва громадськість міста організувала в Думі на його честь прощальний обід, на якому високо оцінила його діяльність як військового губернатора. Грейг подарував місту свій портрет і звернувся з прощальним листом до містян міста. Дорослі і діти вийшли проводжати адмірала. Незабаром міська Дума, враховуючи побажання містян, вписала Грейга «навіки» містянином міста.

Пізніше був засновником Пулковської обсерваторії під Петербургом, очолював Вільне економічне товариство й Комісію з питань кораблебудування. Помер на 70-му році життя, похований на Смоленському лютеранському кладовищі в Петербурзі.

Пам'ятник Грейгу у Миколаєві

Пам'ятник Олексію Грейгу був встановлений у Миколаєві 21 травня 1873 року на перехресті вулиць Адміральська та Соборна (нині Соборна). Скульптура була повернута в сторону річки Інгул, тому що на той час там розташовувався головний в'їзд до міста. В 1922 році більшовицька влада демонтувала пам'ятник залишивши при цьому постамент на котрий згодом встановили пам'ятник В. І. Леніну. Під час німецько-радянської війни його було зруйновано. У 1947 році на тому ж постаменті звели другий пам'ятник Леніну. Однак, після завершення будівництва масивної будівлі обкому Компартії (нинішнього будинку міськвиконкому) цей пам'ятник поруч з нею виявився занадто дрібним, тому 27 жовтня 1957 року був зведений третій пам'ятник Леніну на іншому постаменті.[3] Він був знесений миколаївцями 22 лютого 2014 року. Сам же пам'ятник Грейгу поставили у подвір'ї Костьолу, а після війни переплавили.

• Усенко П. Г. Грейг Олексій Самуїлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 188. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Олексій Самуїлович Грейг: Біографічна довідка. Миколаївська обласна бібліотека. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2013.