Формула-1 — Гран-прі Франції 1952
Гран-прі Франції 1952 року (фр. XXXIX Grand Prix de l'ACF) — четвертий етап чемпіонату світу 1952 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 6 липня на трасі Руан. Проходив згідно з правилами Формули-2 і більше нагадував перегони на витривалість. Змагання тривало рівно три години і переможець визначався відповідно до найбільшої пройденої дистанції. Ним став Альберто Аскарі, що проїхав 240 миль.
фр. XXXIX Grand Prix de l'ACF | ||
4-й з 8 етапів сезону 1952/ Гонка №19 | ||
← 3.Бельгія • 5.Велика Британія → | ||
Дата | 6 липня 1952 року | |
Місце | Руан | |
Траса | Руан | |
Довжина кола | 5100 км | |
Дистанція | 387 км (76 кіл) | |
Погода | похмуро, дощ | |
Поул | ||
2:14.8 | Альберто Аскарі | Феррарі |
Найшвидше коло | ||
2:17.3 (28 коло) |
Альберто Аскарі | Феррарі |
Подіум | ||
Переможець | Альберто Аскарі | Феррарі |
2 місце | Ніно Фаріна | Феррарі |
3 місце | П'єро Таруффі | Феррарі |
1951 ← Гран-прі Франції 1952 → 1953 |
Вхідні заявки
№ | Пілот | Команда | Конструктор | Шасі | Двигун | Гума |
---|---|---|---|---|---|---|
2 | Робер Манзон | Equipe Gordini | Gordini | Gordini T16 | Gordini 20 2.0 L6 | E |
4 | Жан Бера | Equipe Gordini | Gordini | Gordini T16 | Gordini 20 2.0 L6 | E |
6 | Принц Біра | Equipe Gordini | Gordini | Gordini T16 | Gordini 20 2.0 L6 | E |
8 | Альберто Аскарі | Scuderia Ferrari | Ferrari | Ferrari 500 | Ferrari Type 500 2.0 L4 | P |
10 | Ніно Фаріна | Scuderia Ferrari | Ferrari | Ferrari 500 | Ferrari Type 500 2.0 L4 | P |
12 | П'єро Таруффі | Scuderia Ferrari | Ferrari | Ferrari 500 | Ferrari Type 500 2.0 L4 | P |
14 | Луї Розьє | Écurie Rosier | Ferrari | Ferrari 500 | Ferrari Type 500 2.0 L4 | D |
16 | Туло де Ґраффенрід | Enrico Platé | Maserati-Platé | Maserati 4CLT-50 | Platé 2.0 L4 | P |
18 | Гаррі Шелл | Enrico Platé | Maserati-Platé | Maserati 4CLT-48 | Platé 2.0 L4 | P |
20 | Ленс Маклін | HW Motors | HWM-Alta | HWM 52 | Alta F2 2.0 L4 | D |
22 | Пітер Коллінз | HW Motors | HWM-Alta | HWM 52 | Alta F2 2.0 L4 | D |
24 | Ів Жіро-Кабанту | HW Motors | HWM-Alta | HWM 52 | Alta F2 2.0 L4 | D |
26 | Пітер Вайтхед | Peter Whitehead | Alta | Alta | Alta F2 2.0 L4 | D |
28 | Філіп Етанселен | Escuderia Bandeirantes | Maserati | Maserati A6GCM | Maserati A6G 2.0 L6 | P |
30 | Шико Ланді | Escuderia Bandeirantes | Maserati | Maserati A6GCM | Maserati A6G 2.0 L6 | P |
32 | Джонні Клаес | Ecurie Belge | Simca-Gordini | Simca-Gordini T15 | Gordini 1500 1.5 L4 | E |
34 | Руді Фішер | Ecurie Espadon | Ferrari | Ferrari 212 | Ferrari 125 F1 1.5 V12 | P |
38 | Франко Комотті | Scuderia Marzotto | Ferrari | Ferrari 166F2-50 | Ferrari 125 F1 1.5 V12 | P |
40 | П'єро Каріні | Scuderia Marzotto | Ferrari | Ferrari 166F2-50 | Ferrari 125 F1 1.5 V12 | P |
42 | Майк Хоторн | Archie Bryde | Cooper-Bristol | Cooper T20 | Bristol BS1 2.0 L6 | D |
44 | Моріс Трентіньян | Equipe Gordini | Simca-Gordini | Simca-Gordini T15 | Gordini 1500 1.5 L4 | E |
- Автомобіль №12 зазвичай пілотував Луїджі Віллорезі. Цього разу через травми він не зміг узяти участь в гран-прі, і болід передали П'єро Таруффі;
- Шико Ланді відмовився від участі у заході перед практикою;
- Ейтель Кантоні також подав заявку на участь у перегонах на автівці №28, але участі у гонці не брав.[1]
- Вітторіо Мардзотто, Серджіо Сіґінольфі та Редж Парнелл були заявлені як запасні пілоти для болідів під номерами 38, 40 та 42 відповідно. Протягом гран-прі їхня допомога не знадобилась.[2]
Кваліфікація
Пілот | Команда | Час | Відставання | |
---|---|---|---|---|
1 | Альберто Аскарі | Феррарі | 2:14.8 | — |
2 | Ніно Фаріна | Феррарі | 2:16.2 | + 1.4 |
3 | П'єро Таруффі | Феррарі | 2:17.1 | + 2.3 |
4 | Жан Бера | Ґордіні | 2:19.3 | + 4.5 |
5 | Робер Манзон | Ґордіні | 2:20.4 | + 5.6 |
6 | Моріс Трентіньян | Ґордіні | 2:21.6 | + 6.8 |
7 | Пітер Коллінз | HW Motors | 2:21.9 | + 7.1 |
8 | Принц Біра | Ґордіні | 2:23.0 | + 8.2 |
9 | Луї Розьє | Розьє | 2:27.0 | + 12.2 |
10 | Ів Жіро-Кабанту | HW Motors | 2:27.5 | + 12.7 |
11 | Туло де Ґраффенрід | Енріко Пляте | 2:28.6 | + 13.8 |
12 | Гаррі Шелл | Енріко Пляте | 2:29.0 | + 14.2 |
13 | Пітер Вайтхед | Пітер Вайтхед | 2:29.5 | + 14.7 |
14 | Ленс Маклін | HW Motors | 2:30.9 | + 16.1 |
15 | Майк Хоторн | Арчі Брайд | 2:32.0 | + 17.2 |
16 | Філіп Етанселен | Бандеранте | 2:33.7 | + 18.9 |
17 | Руді Фішер | Еспандон | 2:34.6 | + 19.8 |
18 | Франко Комотті | Мардзотто | 2:36.0 | + 21.2 |
19 | П'єро Каріні | Мардзотто | 2:37.7 | + 22.9 |
20 | Джонні Клаес | Бельж | 2:39.6 | + 24.8 |
Перегони
Пілот | Команда | Кіл | Дистанція | Старт | Очок | |
---|---|---|---|---|---|---|
1 | Альберто Аскарі | Феррарі | 76 | 240,20 милі | 1 | 8+1 |
2 | Ніно Фаріна | Феррарі | 76 | 239,63 милі | 2 | 6 |
3 | П'єро Таруффі | Феррарі | 75 | 236,48 милі | 3 | 4 |
4 | Робер Манзон | Ґордіні | 74 | 233,36 милі | 5 | 3 |
5 | Моріс Трентіньян | Ґордіні | 72 | 227,02 милі | 6 | 2 |
6 | Пітер Коллінз | HW Motors | 70 | 220,71 милі | 8 | |
7 | Жан Бера | Ґордіні | 70 | +6 кіл | 4 | |
8 | Філіп Етанселен | Бандеранте | 70 | +6 кіл | 18 | |
9 | Ленс Маклін | HW Motors | 70 | +6 кіл | 14 | |
10 | Ів Жіро-Кабанту | HW Motors | 68 | +8 кіл | 10 | |
11 | Руді Фішер Пітер Хірт |
Еспандон | 33 33 |
+10 кіл | 17 | |
12 | Франко Комотті | Мардзотто | 63 | +13 кіл | 16 | |
Схід | Принц Біра | Ґордіні | 56 | задній міст | 7 | |
Схід | Майк Хоторн | Арчі Брайд | 51 | запалювання | 15 | |
Схід | Туло де Ґраффенрід Гаррі Шелл |
Енріко Пляте | 20 14 |
гальма | 12 | |
Схід | Пітер Вайтхед | Пітер Вайтхед | 17 | зчеплення | 13 | |
Схід | Луї Розьє | Розьє | 17 | двигун | 9 | |
Схід | Джонні Клаес | Бельж | 15 | двигун, шатун | 20 | |
Схід | Гаррі Шелл | Енріко Пляте | 7 | коробка передач | 11 | |
Схід | П'єро Каріні | Мардзотто | 2 | Прокладка головки циліндра | 19 | |
Кола лідирування
- 1—76 — Альберто Аскарі
Передачі керування
- Автівку №16 перші двадцять кіл пілотував Туло де Ґраффенрід, наступні 14 — Гаррі Шелл.
- Автівку №34 33 кола пілотував Руді Фішер, наступні 33 — Пітер Хірт.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці. До заліку йшли чотири найкращі результати кожного пілота.
- Кубок конструкторів тоді ще не було впроваджено.
Цікаві факти
- Останнє гран-прі для Філіпа Етанселена.
Посилання
- Енциклопедія Формули-1. Гран-прі Франції 1952 року (рос.)
- Гран-прі Франції 1952 року (англ.)
- Лист вхідних заявок (англ.)
- Результати гран-прі (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.