Фортеця Шаорі
Фортеця Шаорі (груз. შაორის ციხე, трансліт. tr) — мегалітична споруда бронзової доби в Ахалкалакському муніципалітеті південного грузинського мхаре Самцхе-Джавахеті. Циклопічна кладка, побудована з використанням техніки сухої кладки, має незвичний архітектурний план — ромбовидний з круглими пробілами. Споруда розташована на однойменній скелястій горі, на висоті 2752 м над рівнем моря, в горах Малого Кавказу, на північний захід від озера Паравані.[1][2] Фортеця внесена до списку Культурних пам'яток національного значення Грузії.[3]
Фортеця Шаорі | |
---|---|
| |
41°29′06″ пн. ш. 43°44′44″ сх. д. | |
Тип | пам'ятник |
Статус спадщини | Культурна пам'ятка національного значення Грузіїd |
Країна | Грузія |
Ідентифікатори й посилання | |
Фортеця Шаорі (Грузія) | |
Фортеця Шаорі у Вікісховищі |
Архітектура
Фортеця Шаорі, раніше відома також як Короґлі (від тюркського Короґлу), має багато спільних топографічних та архітектурних особливостей із фортецею Абулі — іншим великим городищем циклопічної форми, який стратегічно розташований в районі озера Паравані.[1]
Фортеця Шаорі побудована з великих базальтових блоків, без використання розчину. Вона складається з двох частин, кожна розташована на вершині крутої гори. Центральна частина являє собою неправильний прямокутник, побудований на найвищій площі, до нього можна дістатися зі сходу через ворота розміром в 1 м в ширину і 1,3 м у висоту.[4] Розташування та просторова організація Шаорі вказує на те, що фортеця, малоймовірно, була центром проживання.[2][4] Радше, вона могла використовуватися у релігійних цілях.[4]
Історико-археологічні передумови
Фортеця Шаорі вперше з'являється у літературних джерелах із географії початку XVIII століття грузинського вченого князя Вакушті.[1] Леон Меліксет-Бек був першим, хто в 1938 році намагався систематично вивчити монолітні пам'ятки Грузії, включаючи Шаорі.[4]
У Шаорі не проводилось жодних археологічних розкопок, що ускладнює точне датування та приписування пам'ятки якійсь конкретній культурі.[4][5] Спостерігається подібність з будівельною технікою та матеріаліми триалетських курганів, що вказує на першу половину ІІ тисячоліття до нашої ери як на можливий період будівництва.[4]
Взагальному поширення циклопічних фортець є археологічним свідченням соціальних змін на Південному Кавказі в середньо-пізню бронзову добу, що відображає соціальну диференціацію і появу владних еліт. Ці фортеці зазвичай будувались на крутих схилах гір. Розподіл поселень і культурний матеріал свідчать про те, що особи, які керували цими фортечними спорудами, здійснювали контроль над орними землями й ресурсами, але вони, можливо, також забезпечували економічні та оборонні функції для своїх територій в глиб регіону.[6]
Примітки
- Berdzenishvili, D. (2002). ჯავახეთის ძველი სიმაგრეები [Old fortresses of Javakheti]. ka:ჯავახეთი. ისტორია და თანამედროვეობა [Javakheti. History and the Present] (груз.). Akhaltsikhe. с. 181–203.
- Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378–379, 385–386. ISBN 9781139061254.
- List of Immovable Cultural Monuments (груз.). National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Процитовано 3 липня 2019.
- Narimanishvili, Goderdzi; Khimshiashvili, Kakha (2009). The Bronze Age Settlements from Trialeti. У Skinner, Peter; Tumanishvili, Dimiti; Shanshiashvili, Anna. Vakhtang Beridze 1st International Symposium of Georgian Culture — Georgian art in the context of European and Asian cultures; June 21-29, 2008, Georgia. Tbilisi. с. 30–31. ISBN 978-9941-0-2005-6. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 24 листопада 2019.
- Shanshashvili, Nino; Narimanishvili, Goderdzi (2014). Environment and Dwelling in the Early and Middle Bronze Ages South Caucasus. У Narimanishvili, Goderdzi. International Conference: Problems of Early Metal age Archaeology of Caucasus and Anatolia. November 19-23, 2014 November 19-23, 2014, Georgia. Tbilisi. с. 247. ISBN 978-9941-0-7134-8.
- Sagona, Antonio (2017). The Archaeology of the Caucasus: From Earliest Settlements to the Iron Age. Cambridge University Press. с. 378–379, 385–386. ISBN 9781139061254.