Фраат I (цар Парфії)

Фраат I (парф. Frahāt)(близько 176 — близько 171 до н. е.)[1] — четвертий з відомих династів-Аршакідів. Очолив парнів по смерті батька Фріапата[2]

Фраат (I) парф. Frahāt
невідомо
Династія	Аршакіди
Держава	об'єднання парнів, сатрапія Гірканія(?)
Титул	невідомо
Форма влади	автократія спадкова
Попередник	Фріапат
Наступник	Мітрідат (I)
Роки правління	близько 176 — близько 171 до н. е.
Біографічні дані
Рік народження	невідомо
Батько	Фріапат
Мати	невідомо
Брати, сестри	Мітрідат, Артабан
дружина	невідомо
Діти	невідомо
Медіафайли у Вікісховищі

Після жахливої поразки Антіоха III від римлян біля Магнесії у 190 р. до н. е. державу Селевкідів значною мірою було дестабілізовано, що призвело до зростання напруги на періферії. Для захисту однієї з власних сатрапій — Гірканії від горян-мардів Селевкіди були вимушені залучити своїх васалів — Аршакідів. Наразі не відомо, за якого з династів (Фріапата чи Фраата) відбулася передача цієї провінції під контроль парнів, але з античних джерел відомо, що власне Фраат отримав остаточну перемогу над горянами, убезпечивши життя та діяльність землеробського населення цієї сатрапії.

«Безумовним досягненням Фраата I було усвідомлення факту того, що без подолання конфлікту з осілим населенням неможливо думати не тільки про нові здобутки, але й зберегти попередні. Будучи вельми зацікавленим у залученні еллінів та гірканців на свій бік та побачивши у війні з мардами, що турбували Гірканію своїми грабунками, найкращий засіб досягнення цієї мети, Фраат свідомо знехтував тим, що марди були фактичними союзниками його діда Аршака II.»[3]

Після смерті Фраата влада перейшла до його брата Мітрідата. В античних джерелах повідомляється про те, що Фраат сам передав владу брату, але подальша історія Аршакідів та відсутність будь-яких згадок щодо дітей померлого робить такий варіант розвитку подій вельми сумнівним, ймовірно Мітрідат, за підтримки військової еліти, узурпував владу та позбувся дітей Фраата.[3]