Франсиско де Віторія

Походив з жидівської родини. Син ідальго Педро де Віторія та каталіни де Комплудо-і-Аркайя. Народився близько 1483 року. Здобув початкову освіту вдома. У 1504 році став ченцем в домініканському монастирі в Бургосі. У 1508 році поступив до колежу Сен-Жак Паризького університету, де ознайомився з ідеями Еразма Ротердамського та Фоми Аквінського. Прослухував лекції Хуана Луїса Вівеса. З 1516 року став викладити богослов'я в Сорбонні. У 1522 році отримав ступів доктора богослов'я.

У 1523 році він повернувся до Іспанії, щоб викладати теологію в коледжі Святого Григорія в Вальядоліді, де молоді домініканці навчалися для місіонерської роботи в Новому Світі. У 1524 році обирається професором кафедри теології університету Алкала де Енарес — головного центру християнської думки в Іспанії після університету Саламанки.

Франсиско де Віторія виступав проти хрестових воєн, за регламентацію правил ведення війни, за повагу прав людини, заперечував конкісту як законний спосіб навернення до християнства. Імператор Карл I був незадоволений висловлюваннями де Віторіа, але той після університету Алкала де Енарес у 1526 році продовжував свою просвітницьку діяльність в університеті Саламанки. Фактично став одним з засновників Саламанкської школи, сприяв поширеню ідей томізму в Іспанії. Його учнями були Домінго де Сото, Мельхіор Кано, Бартоломе де Медіна.

Помер у серпні 1546 року в Саламанці.

Хоча Франсіско де Віторія не побував у Новому Світі, він шанується як один з апостолів Америки, оскільки у викладацькій та літературній діяльності приділяв велику увагу іспанським колоніям у Центральній та південній Америках. Його праці датуються 1527—1540 роками.

Християнський гуманіст, став одним з засновників сучасного міжнародного права і один з перших правозахисників, Франсіско Віторіа діяв в обстановці, коли зникла звична система Арістотеля і Птолемея, й протестантська реформація успішно тіснила католицизм. Був прихильником справедливої війни, тобто коли права народів порушені, є загроза людській гідності.

Франсиско де Віторіа висунув доктрину суверенітету індіанських громад. Його гуманістичні ідеї отримали широку популярність в ході публічної полеміки з богословом Хуаном Хінес де Сепульведа — автором книги «Про справедливі причини війни проти індіанців», який стверджував, що для звернення індіанців в християнство війна є законним засобом.

На противагу відверто колонізаторським претензіями Сепульведа де Віторіа стверджував, що конкіста може переслідувати тільки духовні цілі звернення поган в християнство. Він вважав, що іспанці мають право заселяти Америку за умови, що вони не завдадуть шкоди тубільцям. Але ті не повинні перешкоджати євангелізації, і тільки в разі опору війна з боку іспанців виправдана. На думку теолога, суверенно лише розумна істота, і тому індіанець, слабкий і беззахисний, потребує іспанської опіки.

Франсиско де Віторія першим виклав поняття (хоча і не терміни) свободи торгівлі і свободи морів», підійшов до поняття «всесвітньої республіки» (Res Publica totius Orbis), також вважається засновником глобальної політичної філософії.

• De potestate civili (Про цивільну владу)
• De homicidio (Про людиновбивство)
• De matrimonio (Про шлюб)
• De potestate ecclesiae I et II (Про владу церкви)
• De Indis (Про індіанців)
• De jure belli hispanorum in barbaros (Про праву війни між іспанцями та індіанцями)
• De potestate papae et concilii (Про владу папи і Собору)
• Relectiones Theologicae (Лекції з теології)
• Summa sacramentorum Ecclesiae (Збірка таїнств церкви)
• De Indis et de jure belli (Про індіанців та право війни)

• Demetrio Ramos u.a.: La ética de la conquista de América. Francisco de Vitoria y la Escuela de Salamanca (= Corpus Hispanorum de pace, Bd. 25). Consejo Superior de Investigaciones Científicas (CSIC), Madrid 1984. ISBN 84-00-05562-4.
• Pagden, Anthony (1991). Vitoria: Political Writings (Cambridge Texts in the History of Political Thought). UK: Cambridge University Press. p. xvi. ISBN 0-521-36714-X.
• Domínguez Ortiz, Antonio (1992). Los judeoconversos en España y América (in Spanish) (paperback ed.). Madrid: Editorial MAPFRE. p. 292. ISBN 978-84-7100-353-9.
• Rolf Grawert: Francisco de Vitoria. Naturrecht — Herrschaftsordnung — Völkerrecht. In: Der Staat. Zeitschrift für Staatslehre, Öffentliches Recht und Verfassungsgeschichte. 39. Bd., 2000, S. 110—125.
• Edda Manga, Le retour de la guerre juste. Francisco de Vitoria et les fondements juridiques de la domination globale, in Adieux aux colonialismes (II), L'Homme et la société 2010/1 (n° 175), Éditeur L'Harmattan.