Франсуа де Бассомп'єр

Походив з лотаринзької аристократії, навчався в Італії. У 1598 році був представлений Генріху IV, який наблизив його до себе. У 1600 році брав участь у Савойській кампанії. У 1603 році — проти Османської імперії в Угорщині. У 1610 році король Генріх IV призначив Бассомп'єра членом державної ради та полковником.

Після вбивства короля Бассомп'єр зміг домогтися підтримки королеви-регентші Марії Медичі, яка в 1614 році зробила його командиром швейцарських найманців. У 1617 році стає комендантом Бастилії. У 1621 році був посланцем в Іспанії. Під час протистояння між Марією Медичі та її сином, він став на бік короля Людовика XIII і чимало сприяв поваленню королеви. У нагороду за це він у 1622 році стає маршалом. У наступні роки Бассомп'єр значну частину життя був посланцем — з 1625 року — в Швейцарії, 1626 року — в Англії. На цих посадах проявив себе вмілим та спритним дипломатом.

У 1628 році очолював армію, яка здійснювала облогу міста Ла-Рошель. У 1629 році придушив повстання гугенотів у Лангедоку, розбив змовника Генріха де Монморансі. Втім, після Дня обдурених 1630 року, коли владу перебрав кардинал Рішельє, Бассомп'єра було заарештовано й запроторено до Бастилії. Тут він перебував до смерті кардинала у 1642 році. Останні роки провів у маєтку Тільєр (Нормандія), де й помер 12 жовтня 1646 року.

Під час перебування у в'язниці Бассомп'єр займався написанням своїх мемуарів. Їх відзначає об'ємність та розтягнутість. Втім ці мемуари надають цікавий фактологічний матеріал щодо французької історії початку XVII ст.

Крім того, Бассомп'єр був відомий як дотепник. Так, він, повертаючись після виконання дипломатичного доручення у Мадриді, сказав королю Людовику XIII, що король Іспанії подарував чудового мула, на якому Бассомп'єр виїхав з Мадрида. Король сказав: «Цікаво було побачити вісля верхом на мулі!» Бассомп'єр відповів: «Саме так. Адже я тоді представляв Вашу величність».

• Mathieu Lemoine, La Faveur et la Gloire. Le maréchal de Bassompierre mémorialiste (1579–1646), Pups, 2012.