Франсіс Жиро

Франсіс Івон Жиро (фр. Francis Yvon Girod, 9 жовтня 1944, Сенблансей, Франція 19 листопада 2006, Бордо, Жиронда, Франція) — французький кінорежисер, сценарист і продюсер.

Франсіс Жиро
фр. Francis Girod
Зображення
Дата народження 9 жовтня 1944(1944-10-09)[1][2][…]
Місце народження Самблансе
Дата смерті 19 листопада 2006(2006-11-19)[1][2][…] (62 роки)
Місце смерті Бордо[1]
Громадянство  Франція
Професія кінорежисер, сценарист, актор, кіноактор, кінопродюсер
Нагороди
IMDb ID 0320929
 Франсіс Жиро у Вікісховищі

Біографія

Жиро починав свою кінематографічну кар'єру з поденщиною: був асистентом режисера у Жана-П'єра Моки, Роже Вадима, Франсуа Рейшенбаха. Пробував свої сили на ниві журналістики, звідки потрапив на телебачення, де став спочатку режисером, а після продюсером (зокрема у Жака Руффо). Захопився Гран-Гиньоля, що знайшло своє відображення в повнометражному дебюті «Пекельне тріо» (1974), який став учасником позаконкурсної програми 27-го Каннського кінофестивалю. Знімаючи ігрове кіно, паралельно працював на телебаченні, де створив успішний серіал «Рене-тростинка». Набравшись досвіду візуального рішення, він довго не міг знайти відповідний літературний матеріал. Зустріч з письменником Жоржем Коншоном, який став його співавтором, підняло творчість режисера на новий рівень. Знімався у фільмах інших режисерів («Занзібар» Крістін Паскаль, 1988).

Був членом журі кінофестивалю в Авориазе (1981) і 44-го Берлінського міжнародного кінофестивалю (1994).

Вибрана фільмографія

Режисер

  • 1974 — Пекельне тріо / Le Trio infernal
  • 1977 — Рене-тростинка / René la Canne
  • 1978 — Несамовитість / L'État sauvage
  • 1980 — Банкір / La Banquière
  • 1982 — Старший брат / Le Grand Frère (учасник конкурсної програми 39-го Венеціанського кінофестивалю)
  • 1984 — Така моя воля / Le Bon Plaisir
  • 1986 — Зішестя в пекло / Descente aux enfers
  • 1988 — Дитинство мистецтва / L'Enfance de l'art
  • 1990 — Ласнер / Lacenaire
  • 1991 — Проти забуття / Contre l'oubli (епізод «Pour d'Archana Guha, Inde»)
  • 1994 — Апетитний малюк / Délit mineur
  • 1995 — Люм'єр і компанія / Lumière et Compagnie
  • 1996 — Час діяти / Passage à l'acte
  • 1998 — Термінал / Terminale
  • 2001 — Погані манери / Mauvais Genres
  • 2006 — Ідеальний друг / Un ami parfait
  • 2006 — Російський дядечко / L'Oncle de Russie

Сценарист

  • 1969 — Слоган / Slogan
  • 1969 — Сирокко / Sirokkó
  • 1974 — Пекельне тріо / Le trio infernal
  • 1977 — Рене-тростинка / René la canne
  • 1978 — Несамовитість / L'état sauvage
  • 1980 — Банкір / La Banquière
  • 1982 — Старший брат / Le grand frère (учасник конкурсної програми 39-го Венеціанського кінофестивалю)
  • 1984 — Така моя воля / Le bon plaisir
  • 1986 — Зішестя в пекло / Descente aux enfers
  • 1988 — Дитинство мистецтва / L'enfance de l'art
  • 1990 — Ласнер / Lacenaire
  • 1994 — Апетитний малюк / Délit mineur
  • 1996 — Час діяти / Passage à l'acte
  • 1998 — Термінал / Terminale
  • 2001 — Погані манери / Mauvais genres
  • 2006 — Ідеальний друг / Un ami parfait
  • 2006 — Російський дядечко / L'Oncle de Russie

Продюсер

  • 1967 — Горизонт / L'horizon
  • 1969 — Слоган / Slogan (виконавчий продюсер)
  • 1975 — Сім смертей за рецептом / 7 morts sur ordonnance (асоційований продюсер)
  • 1978 — Несамовитість / L'état sauvage

Нагороди

  • 1984 — номінація на кращий адаптований сценарій «Сезар» (з Франсуазою Жиру за фільм «Така моя воля»)
  • 1988 — номінація Золота пальмова гілка 41-го Каннського кінофестивалю (за фільм «Дитяче мистецтво»)

Літератураї

Словник французького кіно. Під редакцією Жана-Лу Пассека. Переклад з фр. мови. — 1998 Мінськ, Пропилеї. — 175 с. — ISBN 985-6329-11-6

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.