Франциск Відорт
Франциск (Франц) Відорт (пол. Franciszek Widort), (* 1831 — † після 1897) — український поет, співак, торбаніст.
Франциск Відорт | |
---|---|
пол. Franciszek Widort | |
Народився | 1831 |
Помер | після 1897 |
Поховання | Славута |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | музикант |
Відомий завдяки | торбаніст |
Знання мов | польська і українська |
Конфесія | католик |
Батько | Каєтан Відорт |
У шлюбі з | Фридерика з Піонтковських |
Біографія
Син торбаніста Каєтана Відорта і онук Грегора Відорта. Був торбаністом при дворі князя Романа Санґушка. На початку 1890-х від нього Микола Лисенко записав кілька творів для торбана сім'ї Відортів які згодом оприлюднив. Навчав гри на торбані дівчат з багатих родин[1].
Основу його репертуару становили народні пісні та думи. Зокрема пісня-дума про Саву Чалого, пісні «Ой не ходи, Грицю», «Була Польща», «Казала мені Солоха», «Про Кармелюка», «Їхав козак за Дунай», «У сусіда хата біла» та ін.
Примітки
- Бандуристка з України Оксана Герасименко / Свобода 12 вересня 1990 № 174
Джерела
- Черкаський Л. Українські народні музичні інструменти / Торбан[недоступне посилання з липня 2019]
- Мала українська музична енциклопедія / Видавництво «ДНІПРОВА ХВИЛЯ»: Мюнхен 1971
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.