Їхав козак за Дунай

Окремі дослідники відзначають можливість того, що пісня була написана козаком харківського полку як враження від невдалих турецьких походів Петра I, перший з яких відбувався в 1710 році, приблизно в час створення пісні. Герой не дуже впевнено обіцяє повернутись через три роки. Досить точно означено тривалість всіх тих походів. Саме три роки жорстоких військових дій. Проте число три може бути просто символом. «Дунай» у фольклорній традиції нерідко символізує просто ріку. Мотив розлуки козака з коханою дівчиною, образний лад пісні, характер мелодії дають підстави називати її романсом.

Пісня набула великої популярності в Російській імперії та тогочасній Західній Європі, перекладена німецькою й французькою мовами. В добу романтизму було написано чимало нових текстів, які виконувалися на мелодію «Їхав козак за Дунай». Серед них — популярні російські поети першої половини XIX ст., О. Мерзляков та О. Сомов. Композитори та варіації на теми української пісні:

• арія Лести в опері віденського композитора Ф. Кауера «Леста, дніпровська русалка» (1803),
• опера К. Кавоса «Козак-стихотворец» (1812),
• вірші юного О. Пушкіна «Козак»,
• вірш А. Дельвіга «Поляк»,
• дивертисмент «Гуляння на Воробйових горах» С. Давидова (1816),
• увертюра до опери «Сибірські невільники» (Otto mesi in due ore ossia Gli esiliati in Siberia) Г. Доніцетті:
• варіації для кларнета і струнного квартета Сигізмунда Ріттера фон Нейкома (Ор.8)
• концертний марш на теми українських пісень Даніеля Штайбельта (1808)
• варіації для скрипки з оркестром О. Аляб'єва (1818)
• Адажіо, варіації і рондо (Ор.78) Йоганна Гуммеля
• варіації для фортепіано, (Op.40) Карла Марії фон Вебера (1815)
• варіації для фортепіано (Ор.15, 1) Франтішека Лесселя

У 1808 році прусський поет Х. Тідге був присутній у Чорному лісі під Баден-Баденом, де місцева знать влаштувала «садове свято», в якому брали участь і гості з Росії. Почувши пісню про розлуку козака й дівчини, Тідге здійснив вільну переробку тексту. З того часу німці вважають цю версію української пісні власним фольклорним твором. Вона стала відома під назвою «Schöne Minka, ich muß scheiden»

Їхав козак за Дунай,

Сказав: "Дівчино, прощай!"

Ти, конику вороненький,

Неси та гуляй.

– Постій, постій, козаче!

Твоя дівчина плаче.

Як ти мене покидаєш –

Тільки подумай!

– Білих ручок не ламай,

Карих очей не стирай,

Мене з війни зо славою

К собі ожидай!

– Не хочу я нічого,

Тілько тебе їдного.

Ти будь здоров, мій миленький,

А все пропадай!

– Царська служба – довг воїнський,

Їхати пора до війська,

Щоб границю захищати

Від лютих ворогів.

– І без тебе, мій любезний,

Враг ізгине лютий, дерзкий.

Ти на війну не ходи,

Мене не остав!

– Що ж тогди козаки скажуть,

Коли ж побіди докажуть,

Що довг царський я забув

І себе й людей.

– Ой мій милий, мій сердечний.

Коли ж рок судив так вічний,

Ти на войну поїжджай.

Мене не остав!

– Ой я тебе не забуду,

Поки жить на світі буду!

Зоставайсь, здоровенька,

Прощай, миленька.

Свиснув козак на коня, –

Зоставайся, молода.

Я приїду, як не згину

Через три года!

Зовнішні відеофайли
Твори Л. ван Бетховена
	Schöne Minka, ich muß scheiden WoO 158a №16, з оригінальнии німецькии текстом
	Schöne Minka, ich muß scheiden WoO 158a №16, з українськии текстом
	Варціації op.107 №7 для флейти і ф-но

У 1816 році за обробку пісні «Їхав козак за Дунай» узявся німецький композитор Людвіг ван Бетховен. Композитор був у приятельських стосунках з Андрієм Розумовським, послом Росії в Австрії, який у своєму віденському палаці зберігав велику кількість музичних видань. Андрію Розумовському Бетховен присвятив п'яту та шосту симфонії. На його замовлення написав 3 квартети (7-й, 8-й та 9-й струнні квартети), які отримали назву «квартети Розумовського».

Син останнього гетьмана Кирила Розумовського, А.Розумовський мав сентимент до землі й культури своїх предків. Не без впливу Розумовського Бетховен зацікавився українським музичним фольклором. В його обробці пісня «Їхав козак за Дунай» оновилася; голос, який її виконує, зазвучав у супроводі фортепіано, скрипки й віолончелі; притаманна оригіналові маршовість поступилася більш повільним і ніжним тонам. Вона відома в збірках Бетховена серед творів без номера опусу (Werke ohne Opuszahl) WoO 158 #16 (Folksong Setting: «Schöne Minka, ich muß scheiden» (Ukrainian-Cossack) WoO 158a; #16 of 23 continental folk songs). До цієї пісні Бетховен звертався двічі. Вдруге варіації на мелодію пісні «Їхав козак за Дунай» увійшли в опус 107 (десять варіацій народних пісень для фортепіано і флейти) під номером 7 у 1820 році.

Вперше опубліковано в пісеннику І. Гестенберга – Ф. Дітмара за 1797—1798 роки[1][2], незабаром у виданні: Ян Богумір Прач. Собраніе народныхъ русскихъ пѣсенъ съ ихъ голосами. 2-е вид. СПб, 1806[3][4][5].

Михайло Максимович вмістив її у своїй збірці «Малороссійскія пѣсни» (1827)[6].

Протягом XIX століття пісня «Їхав козак за Дунай» друкувалася у багатьох пісенниках. 1860 року, вмістивши у збірці «Старосвітський бандуриста» твір С. Климовського, Микола Закревський зауважив, що ця пісня «відома всій освіченій Європі»[7].

Деякі найновіші публікації:

1. Народні пісні в записах Степана Руданського. — Київ: Музична Україна, 1972. — 291 с.
2. Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. — Київ: Музична Україна, 1991. — 383 с.
3. Пісні маминого серця / Упорядник Р. П. Радишевський. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2006. — 351 с.
4. Пісенний вінок: Українські народні пісні з нотами / Упорядник А. Я. Михалко. — 3-тє видання, доповнене. — К. : Криниця, 2009. — 688 с.: іл., ноти. — ISMN 979-09007027-2-2. Сторінка 240 (ноти і текст).

С. Климовський став автором популярної пісні «Їхав козак за Дунай», яку дуже любили в Україні ще за його життя. Історію пісні, як і її біографію автора С. Климовського, досліджував видатний український літературознавець Г. Нудьга («Літературна Україна» за 6 серпня 1969 р.). Слова з нотами вперше надрукував у Петербурзі гітарист Жан-Батист Генглез у 1796 році[8][9]. Під впливом пісні «Їхав козак за Дунай» написали свої твори українські поети Л. Боровиковський, Ст. Шпигоцький. Найповніший текст пісні подав Михайло Максимович у збірниках 1827 і 1834 рр. з такою приміткою: «Пісня ця та ще деякі, складені козаком Семеном Климовським, що жив близько 1724 року»[10].

• «Їхав козак за Дунай» — пісня Всесвіту