Франциск Ксаверій Дмоховський

Франциск Ксаверій Дмоховський (пол. Franciszek Ksawery Dmochowski; 2 грудня 1762 — 20 червня 1808) — польський поет, письменник та перекладач часів занепаду Речі Посполитої.

Франциск Ксаверій Дмоховський
Народився 2 грудня 1762(1762-12-02)
Оправшикі
Помер 20 червня 1808(1808-06-20) (45 років)
Блоне
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна  Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність поет, перекладач
Знання мов польська[1]
Членство Варшавське товариство друзів наукd
Конфесія католицтво
Рід Дмоховські
Батько Франциск-Салез Дмоховський
Діти Franciszek Salezy Dmochowskid
Автограф
Герб

Життєпис

Походив зі шляхетського роду Дмоховських гербу Побуг. Народився на Підляшші у 1762 році. навчався спочатку в єзуїтські школі, потім у школі ордену піарів у м. Дорогочин. У 1778 році переїздить до коледжу піарів у м. Подолінець (сучасна Словаччина). Тут у 1778 році стає послушником монастиря піарів.

З 1783 до 1785 року викладав у школі піарів у м. Радом. У 1785 році призначений субпрефектом ордену у м. Варшава. У 1786—1787 роках викладав латину в коледжі у м. Ломжа, з 1788 році — знову у м. Радом. У 1789 році перебирається до Варшави, де вчителює.

У 1791 році призначається секретарем Гуґо Коллонтая, великого литовського референдара. У 1791—1793 роках Дмоховський був пастором приходу Воздвиження Святого Хреста у м. Коло. Під час Тарговицької конфедерації перебрався до Саксонії.

У 1794 році, під час повстання Костюшка, відмовився від священства та увійшов до Національної ради. Став видавати «Газету урядову» — основний орган повстанців. після придушення повстання перебрався до Парижу, проте незабаром повернувся до Польщі, де у 1800 році став секретарем Товариством друзів наук у Варшаві.

У 1801—1805 був співредактором газети «Новий Варшавський щоденник». У 1806 році переїхав до свого маєтку у Померанії. У 1808 році помер у м. Блоне на шляху з Варшави.

Творчість

Найбільш значущим є віршована праця «Мистецтво поезії» (1788 рік). Написана за зразком «Поетичного мистецтва» французького поета Буало і повторює багато його положень. Водночас Дмоховський обґрунтовував теорію міщанської драми, що існувала до Дідро. Сучасність Дмоховский протиставляв античній тематиці, виступаючи проти відсталого трактування правил класицизму і стверджуючи, що для генія взагалі не існує естетичних канонів, — своєю творчістю він створює їх сам.

Також він є автором святкових віршів, брошур, трактатів політичного змісту (найвідоміший — «Про встановлення та падінні Конституції 3 травня 1791»). Одним з його головних досягнень був перший повний переклад «Іліади» Гомера польською мовою. Він також переклав фрагменти «Одіссеї», «Енеїди», низку творів Горація, Лукана, «Втрачений рай» Мільтона.

Джерела
  • T. 4: Oświecenie. W: Bibliografia Literatury Polskiej — Nowy Korbut. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 1966, s. 411—417.


  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.