Французька хокейна федерація

Французька хокейна федерація (фр. Fédération Française de Hockey sur Glace, FFHG) — організація, яка займається проведенням на території Франції змагань з хокею із шайбою. Як самостійна організація утворена 29 квітня 2006 року. Але ще у 1907 хокейна секція була заснована в рамках Федерації зимових видів спорту, яка стала першим членом ІІХФ 20 жовтня 1908 року. У країні — близько 100 клубів, більше 16,026 зареєстрованих гравців, 130 полів зі штучним льодом, у тому числі 50 у хокейних залах. Найбільші хокейні зали: у Парижі («Пале Омніспорт де Парі Берсі») — 16000 місць, Греноблі («Стад де Гляс») — 8000, Ліоні — 8000, Межеві — 5000. Франція — один з піонерів хокею із шайбою в Європі.

Франція
Назва Французька хокейна федерація
Заснована 29 квітня 2006
Член ІІХФ 20 жовтня 1908
Президент Люк Тардіф
Рейтинг ІІХФ (чол.) 15
Рейтинг ІІХФ (жін.) 14
Офіційний сайт

Історія

Познайомив французів із хокеєм канадський хокеїст Джо Мігер, який у 1894 році проводив тренувальні заняття. У 1903 році відбулася перша офіційна гра Ліон — Париж, у якій із рахунком 2:1 перемогли столичні хокеїсти. Тоді ж, у 1903 році, був створений хокейний клуб Парижа — перший зареєстрований клуб у Європі. Незабаром парижани провели перший міжнародний матч — із хокеїстами Лондона.

У 1904 році у Франції — другій з країн Європи після Великої Британії — почали розігрувати чемпіонат. Французи — одні з ініціаторів створення ІІХФ, а Луї Магне — перший президент Міжнародної федерації хокею. У 1908 році у французькому місті Шамоні відбувся перший міжнародний турнір за участю команд Лондона, Парижа, Лозанни, Брюсселя і Праги. Хокейний клуб Парижа посів 2-е місце слідом за англійцями («Прінс Клаб»).

У 192030-х роках французька збірна була у числі найкращих в Європі, але до 1950-х років популярність гри у країні впала. Авторитет збірної Франції різко знизився. Нині хокей поширений перш за все у Парижі і альпійських містах-курортах (Шамоні, Гренобль, Сен-Жерве та інших). Клуби охоче вдаються до допомоги іноземних гравців, особливо канадських.

Турніри

Система проведення чемпіонату Франції неодноразово змінювалася. Спочатку він проводився у трьох лігах, сформованих за територіальним принципом, 2 найкращі команди кожної ліги виходили у фінал і грали у 2 кола. З 1977 року у національній лізі «А» виступають 10—12 команд. Як правило, вони проводять матчі у 2—4 кола, а потім 6—8 найкращих клубів грають у 2 кола. У 2-й лізі грають 10 команд.

З 1936 року розігрується Кубок Франції.

Чемпіони Франції: «Патінер де Парі» (Париж) — 1904—1906, 1908 і 1912—1914, «Спортінг Клуб» (Ліон) — 1907, «Айс Скейтінг Клуб» (Париж) - 1920, «Спорт д'Івер» (Париж) — 1921 і 1922, «Шамоні» (Шамоні) — 1923, 1925—1927, 1929—1931, 1939, 1942, 1944, 1946, 1949, 1952, 1954, 1955, 1958, 1959, 1961, 1963—1968, 1970—1973, 1976 і 1979, «Стад Франсе» (Париж) — 1932, 1933 і 1935, «Рапід де Парі» (Париж) — 1936-1938 і 1989, «Расінг Клуб» (Париж) — 1950 і 1951, «Університет Клуб» (Париж) — 1953, «Патінер Ліонне» (Ліон) — 1956, АСББ (Париж) — 1957, 1960 і 1962, «Сен-Жерве» (Сен-Жерве) — 1969, 1974, 1975, 1983, 1985 і 1986, «Гап» (Гап) — 1977 і 1978, «Тур» (Тур) — 1980, «Гренобль» (Гренобль) — 1981, 1982, 1991 і 1998, «Межев» (Межев) — 1984, «Монблан» (Межев) — 1987 і 1988, «Руан» (Руан) — 1990, 1992—1995, «Брест» — 1996, 1997.

Гравці та національна збірна

Збірна Франції перший міжнародний матч провела у 1906 році зі збірною Бельгії (2:6), на ЧС — 25 квітня 1920 року в Антверпені зі збірною Швеції (0:4). Збірна Франції — чемпіон Європи 1924, срібний призер ЧЄ 1923. Найкращий результат команди на ЧС — 6—7-е місця (1920), на зимових Олімпійських іграх — 11-е місце (1988).

Найсильніші гравці Франції різних років:

  • воротарі: Філіпп Лефебюр, А. Куші, Даніель Марік;
  • захисники: Р. Мюнті, Х. Хасслер, Жерар Сімон, Мішель Люссьє, Жан-Філіпп Лемуан;
  • нападники: Леон Куалья, Марсіаль Кувер, Рауль Кувер, Жак Лакар'єр, П. Ляліберте, Філіпп Рей, Жан Вассьє, Гі Дюпюї, Андре Пелоффі, Франк Пажонковскі, Філіпп Бозон, Полен Бордело, Дерек Хаас.

Література

  • Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т. — М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.