Французьке занурення

Агентство викладання французької мови за кордоном (AEFE) керує або фінансує 470 шкіл по всьому світу. У більшості цих шкіл французька мова є основною мовою викладання.

Зростання числа учнів за програмою French immersion.

Французьке занурення не використовується в Квебеку, де французька є єдиною офіційною мовою. При цьому ініціатива «французького занурення» спочатку виникла саме в Квебеку в 1960-і рр., коли батьки дітей, що ходили в англомовні школи — Ольга Мелікофф, Мюріель Паркс і Валері Ніл — захотіли забезпечити достатній рівень володіння французькою мовою для своїх дітей (в ті роки французька мова вважалася непрестижною і «зайвою» для англомовної освіти) і створили рух на підтримку своєї ініціативи[1]. Хоча їхня ініціатива так і не отримала підтримки у власній провінції (звідки незабаром англомовні почали виїжджати в зв'язку з прийняттям законів про французьку як єдину мову Квебека), вже до 1970-х років ініціатива стала популярною в школах Південного Онтаріо.

У Канаді, в зв'язку з тим, що французька мова є однією з двох офіційних мов на федеральному рівні, програма французького занурення пропонується в більшості англомовних шкільних округів. Учень має право вибрати програму раннього (з підготовчого або 1 класу), середнього (з 4 класу) або пізнього занурення. Більшість учнів, які навчаються за програмою раннього занурення, виконують французькою мовою всі завдання, крім завдань з англійської мови, вивчення якої зазвичай починається між 2 і 4 класами. Учні, які навчаються за програмою пізнього занурення, зазвичай вчаться в окремих класах від учнів за програмою раннього занурення. В якості альтернативи пізнього занурення існує програма розширеного викладання французької мови (Extended French), коли по-французьки викладається лише частина навчальних предметів.

Ряд канадських університетів пропонують своїм студентам можливість альтернативного навчання англійською або французькою мовою — це, зокрема, Університет Саймона Фрезера в Ванкувері, факультет Святого Іоанна Альбертського університету в Едмонтоні, Університет Святої Анни в Новій Шотландії, Університетський коледж Святого Боніфація при Манітобському університеті в Вінніпезі, Оттавський університет, Лаврентійськтй університет в Садбері, Онтаріо, Коледж Глендон при Йоркському університеті в Торонто і HEC Montréal в Монреалі. Як правило, школи з програмами французького занурення у відповідних містах воліють наймати вчителів, які здобули освіту в вищевказаних університетах.

Більшість канадців позитивно оцінюють програму з точки зору підтримки державної політики білінгвізму . Статистичні дослідження показують, що учні, які здобувають освіту за програмою французького занурення, перевершують інших учнів за показниками читання, при тому, що їхня здатність читати по-англійськи залишається високою, незважаючи на зауваження критиків, що подібне навчання може нібито погіршити здатність до читання по-англійськи в учнів, для яких англійська є рідною.

Наразі програми французького занурення найбільш популярні в провінції Нью-Брансвік, де французька мова є однією з двох офіційних, і на острові Принца Едуарда. Найменшою популярністю вони користуються в Саскачевані. Хоча в Західній Канаді спостерігається значне зростання населення через приплив емігрантів, це майже не позначилося на зростанні учасників програм французького занурення.

У 2008 р. редакторська стаття в газеті Vancouver Sun[3] піддала критиці програми французького занурення як спосіб для представників вищого класу отримати в державних школах більш якісну освіту за рахунок коштів платників податків. Оскільки, як стверджувала газета, діти з сімей з низькими доходами, а також з фізичними та психічними обмеженнями рідше беруть участь в програмах французького занурення, складається ситуація, коли амбітні сім'ї вибирають програми французького занурення не з метою залучення дитини до французької мови, а скоріше з метою дати їй освіту підвищеної якості, з більш високими вимогами до учня. Дослідження Уїлмс[4][5] підтверджує це припущення. На цій підставі критики програми французького занурення вважають, що вона суперечить зобов'язанням уряду Канади надавати рівні можливості учням в сфері державної освіти.

Програма французького занурення пропонується в ряді шкіл Австралії. Це, зокрема, Mansfield State High School, Methodist Ladies 'College в Мельбурні, Benowa State High School, Telopea Park School в Канберрі, і The Glennie School в м Тувумба, Квінсленд.

Початкова школа Вокер (Walker Road Primary School) в м Абердин (Шотландія) ввела в дію програму часткового раннього занурення у 2000 р[6] Крім того, протягом останніх кількох років Коледж громади Джаджмідоу (Judgemeadow Community College) в Івінгтоні (Evington), Лестер, Англія, практикував французьке занурення строком на рік.

Приватні школи, де практикується французьке занурення, існують в США як мінімум з 1950-х рр. Більшість цих шкіл отримують сприяння з боку Агентства з викладання французької за кордоном. В даний час в США існує 40 таких шкіл (повний список наведено в англійській версії цієї Вікі-статті).

У південній частині штату Луїзіана традиційно високу частку населення складали американці, що походили від французьких колоністів (кажуни). У XX столітті регіон все більше залучався до загальноамериканської культури, а число франкомовних знижувалося, тому батьки стали розглядати французьке занурення як засіб збереження французької культурної спадщини.