Франц Голер

Франц Голер (1 квітня 1943) — швейцарський поет, прозаїк, драматург, артист кабаре та автор пісень. Лауреат багатьох літературних та художніх премій Швейцарії та Німеччини, почесний доктор Фрібурзького університету, член Швейцарського товариства письменників та міжнародного ПЕН-клубу [8].

Франц Голер
Народився 1 березня 1943(1943-03-01)[1][2][…] (78 років)
Біль[3][4][…]
Країна  Швейцарія[5][6]
Діяльність сценарист, поет, письменник, актор
Alma mater Цюрихський університет
Знання мов німецька[7]
Нагороди

Alemannischer Literaturpreisd (1987)

Johann-Peter-Hebel-Preisd (2014)

Salzburg Bull Awardd (2008)

Kassel Literary Prized (2002)

Georg Mackensen Literary Prized (1972)

Conrad Ferdinand Meyer Prized (1968)

IMDb ID 0002443
Сайт franzhohler.ch

Біографія

Франц Голер народився в Білі, його дитинство пройшло в Північній Швейцарії, в Ольтені, в 1963 році він закінчив кантональну школу в Арау. Вивчав германістику і романістику в Цюріхському університеті. Визнаний непридатним для несення військової служби[9]. У 1965 році, ще бувши студентом, пробує свої сили на сцені зі своєю першою соло-програмою pizzicato. Після ряду успішних виступів Голер кидає університет, щоб повністю присвятити себе мистецтву. До теперішнього часу він є автором численних кабаре-постановок, п'єс для театру, романів і збірок оповідань для дорослих і дітей, кіно- і телефільмів.

Для створених Францом Голером творів притаманні поєднання політичної, актуальної тематики з гумористичною, часом гротескною фабулою. Найчастіше автор починає розповідь зі звичайних, щоденних життєвих замальовок, які переходять раптово в якусь абсурдну картину. При виконанні на сцені своїх монологів автор іноді супроводжує їх грою на віолончелі. Часто при своїх сценічних виступах і на телебаченні — в тандемі з іншими артистами, наприклад з пантомімістами Рене Квелле.

Франц Голер — лауреат численних літературних і мистецьких премій Швейцарії та Німеччини, почесний доктор Фрібурзького університету. Член Швейцарського товариства письменників (Autorinnen und Autoren der Schweiz) і міжнародного ПЕН-клубу.

Одружений з 1969 року з філологинею та психологинею Урсулою Нагель, в цьому шлюбі має двох синів. Проживає в Ерліконі, передмісті Цюриха[10]

Франц Голер з Емілем Штайнберґером

Твори

Літературні твори

  • Ідилії (Idyllen). Luchterhand, Neuwied und Berlin 1970
  • Питання до інших (Fragen an andere). інтерв'ю, Zytglogge, Gümligen 1973
  • Можна, я вам почитаю? (Darf ich Ihnen etwas vorlesen?) Pfaffenweiler Presse, Badenweiler тисячі дев'ятсот сімдесят вісім
  • Особливий день (Ein eigenartiger Tag). Luchterhand, Darmstadt 1979
  • Третя колона (Die dritte Kolonne). П'єса для двох жінок і автоматичного розмовного пристрою, Stiftung Pro Mente Sana, Weinfelden 1984
  • Книга кабарретіста (Das Kabarettbuch). Luchterhand, Darmstadt тисячі дев'ятсот вісімдесят сім
  • Продавець і лось. Вірші, пісні, сцени (Der Verkäufer und der Elch. Geschichten, Lieder, Szenen) Henschel, Berlin 1987
  • Минуло сорок. Вірші. Luchterhand, Darmstadt 1988, ISBN 3-630-86676-X
  • Нова вершина (Der neue Berg). Роман. Luchterhand, Frankfurt 1989, ISBN 3-630-86710-3
  • Полювання на драконів. Нова книга кабаретіста (Drachenjagen. Das neue Kabarettbuch). Luchterhand, München +1996
  • З'їдена книга (Das verspeiste Buch). Schöffling, Frankfurt 1996 року, ISBN 3-89561-051-8
  • Кам'яний потоп (Die Steinflut). Новела. Luchterhand, München 1998 ISBN 3-630-86994-7
  • До гирла (Zur Mündung). 37 історій про життя і смерті. Luchterhand, München 2000, ISBN 3-630-87067-8
  • Про правильне використання часу (Vom richtigen Gebrauch der Zeit). Вірші. Luchterhand, München 2006, ISBN 978-3-630-62083-1
  • Стукають (Es klopft). Роман. Luchterhand, München 2007, ISBN 978-3-630-87266-7
  • Камінь (Der Stein). Розповіді. Luchterhand, München 2011, ISBN 978-3-630-87361-9
  • Платформа 4 (Gleis 4). Роман. Luchterhand, München 2013, ISBN 978-3-630-87420-3
  • Все вище (Immer höher). Розповіді. AS Verlag, Zürich 2014 року, ISBN 978-3-906055-19-0

Дитячі книги

  • Чіпо (Tschipo). Дитячий роман. Luchterhand, Darmstadt 1 978
  • Маленький привид з шотландського замку (In einem Schloss in Schottland lebte einmal ein junges Gespenst). ілюстрації Werner Maurer. Sauerländer, Aarau 1979
  • Доктор Стоянка (Dr. Parkplatz). Walter, Olten 1980
  • Нічна гавань (Der Nachthafen). Benziger, Zürich 1984
  • Чіпо і пінгвіни (Tschipo und die Pinguine). Дитячий роман. Luchterhand, Darmstadt 1985
  • Розбійник Бум (Der Räuber Bum). Sauerländer, Aarau 1987
  • Велетень і полуничне варення (Der Riese und die Erdbeerkonfitüre), та інші історії. Ravensburger, Ravensburg 1993
  • Письмовий стіл з Дрімучого лісу (Der Urwaldschreibtisch). Sauerländer, Aarau 1994
  • Чіпо в кам'яному столітті (Tschipo in der Steinzeit). Ravensburger, Ravensburg 1 995
  • Три садівники (Die drei Gärtner). Berliner Handpresse, Berlin 1994
  • Великий гном і інші історії (Der grosse Zwerg und andere Geschichten). Dtv, München 2003
  • Танець в затонулому селі (Der Tanz im versunkenen Dorf). Hanser, München 2005
  • Жив-був їжачок (Es war einmal ein Igel). Вірші для дітей. Hanser, München 2011

Кабаре-програми

  • Pizzicato (1965)
  • Економна арфа (Die Sparharfe), 9. Oktober 1967 192 виступи
  • Кабаре на 8 мовах (Kabarett in 8 Sprachen), UA 23. Juni 1969 Базель
  • Нічні заняття (Die Nachtübung), 30. Oktober 1973 Люцерн, 217 виступів
  • Шубертівський вечір (Schubert-Abend), 6. März 1979 Берн, 139 виступів
  • Пісні без музики (Lieder ohne Musik), 28. März 1981 Берн
  • Політ в Мілан (Der Flug nach Milano), 26. Januar 1985 Баден (Ааргау), 159 виступів
  • Вечір з Францем холери (Ein Abend mit Franz Hohler), 1990 (змінюється програма)
  • Полювання на драконів (Drachenjagd), 1994 148 постановок
  • Звідки у Швейцарії гори.. (Wie die Berge in die Schweiz kamen), 1995
  • Крокодил-вегетаріанець (Das vegetarische Krokodil), 1999

П'єси для театру

  • Боско мовчить (Bosco schweigt). Гротеск. 13. November 1968 Цюріх
  • Добрий день, пане Мейєр! (Grüss Gott, Herr Meier!) Одноактна. 6. Dezember 1968 Баден-Баден
  • Про страхи, сварки і їжі (Vom Angsthaben, Streiten und Essen). 1974
  • Велетень (Der Riese). одноактна. 10. April одна тисяча дев'ятсот сімдесят шість Нюрнберг
  • Давид і Голіаф (David und Goliath). П'єса для дітей. 19. Februar 1977 Базель
  • Чи не ті двері (Die falsche Türe). 31. Oktober 1995 Санкт-Галлен
  • Три мови (Die drei Sprachen). П'єса для дітей, 1997 у Дитячому театрі, Сараєво
  • На щастя (Zum Glück). Комедія. 2002 Вінтертур

Переклади українською
  • 1986 — оповідання «Реванш». Переклад Аркадія Плюто (журнал «Всесвіт» № 4(688), квітень 1986, с. 127-133)[11]
  • 1988 — оповідання «Околиця Остермундіґена». Переклад Ростислава Нємцева (журнал «Всесвіт» № 10(718), жовтень 1988, с. 190-192)[12]

Нагороди, премії
  • Премія Конрада Фердинанда Мейєра (1968)
  • Deutscher Kleinkunstpreis в категорії кабаре (1973)
  • Премія Ганса Сакса міста Нюрнберга (1976)
  • Ольденбургська дитяча книжкова премія. «Для Чіпо» (1978)
  • Премія літератури в Алеманні (1987)Alemannischer Literaturpreis. Процитовано 11 лютого 2019.
  • Список честі IBBY «Для Чіпо та Пінгвінів» (1988)
  • Cornichon Днів Кабаре Ольтнера (1990)
  • Загальний приз Швейцарського Фонду Шиллера (1991)
  • Швейцарська молодіжна премія для гігантів та полуниці (1994)
  • Premio Mundial Хосе Марті де Література Інфантильний (1995)
  • Пісенна премія SWF (1997)
  • Prix Enfantaisie (2000)
  • Премія мистецтва міста Ольтен (2000)
  • Присвоєння премії за захист природи та навколишнього середовища (2001)
  • Премія культури Ааргау (2002)
  • Kasseler Literaturpreis. «Для гротескного гумору» (2002)
  • Премія мистецтва міста Цюріха (2005)
  • Премія Шіллера Zürcher Kantonalbank для Die Torte (2005)
  • «Зальцбурзький Бик». «Для життєвої роботи» (2008)
  • Почесний доктор університету Фрібурга[14](2009)
  • Гейдельберг Ліндер. «Адже колись був їжак» (2011)
  • Почесна нагорода ktv (Асоціація художників — театр — організатори, Швейцарія) (2013)Ehrenpreis der KTV ATP. Процитовано 11 лютого 2019.
  • Літературна премія Золотурн (2013)
  • Почесна нагорода Держави Рейнланд-Пфальц Німецькій Kleinkunstpreis (2014)Den DEUTSCHEN KLEINKUNSTPREIS 2014. Процитовано 11 лютого 2019.
  • Премія поезії Еліс Саломон (2014)
  • Премія імені Йогана Петера Гебеля (2014)

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. http://www.ibna.ir/vdcefe8zojh8wwi.1kbj.html
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119190400 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. https://muse.jhu.edu/journals/bookbird/v050/50.2.kokkola22.html
  5. http://web.archive.org/web/20170324033437/http://jeugdliteratuur.org/auteurs/franz-hohler
  6. LIBRIS — 2013.
  7. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  8. Франц Голер: «Переклад – це робота зі створення миру». Процитовано 11 лютого 2019.
  9. Fernsehdokumentation «Hohler, Franz» auf SRF 1 vom 10. März 2013.
  10. Geschichtenerzähler (Memento des Originals vom 14. März 2013 im Internet Archive))(Zwischen Zwergen und Wölfen (Memento des Originals vom 14. März 2013 im Internet Archive))
  11. 1986, №04 (688) - «Всесвіт» - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 20 жовтня 2020.
  12. 1988, №10 (718) - «Всесвіт» - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 20 жовтня 2020.
  13. Велика Книжка. Історії для дітей Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine. на сайті Дитячого арт-видавництва «Чорні вівці»
  14. Dies Academicus 2009. In: Universität Fribourg.

Література
  • Michael Bauer, Klaus Siblewski (вид.): Franz Hohler: Texte, Daten, Bilder. Luchterhand (SL 1038), Darmstadt 1993, ISBN 3-630-71038-7.
  • Roman Bucheli: Der Wiederverwerter: Der Erzähler Franz Hohler. (Neue Zürcher Zeitung, 4. Mai 2013).
  • Martin Hauzenberger: Franz Hohler. Der realistische Fantast. Römerhof, Zürich 2015, ISBN 978-3-905894-33-2.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.