Франческо Де Ґреґорі

Франче́ско Де Ґре́ґорі (італ. Francesco De Gregori; 4 квітня 1951, Рим) — один з найвидатніших кантауторе в Італії. Відомий під прізвиськом «Принц кантауторів» (il Principe dei cantautori), Де Ґреґорі презентує оригінальний стиль, що склався під впливом численних наслідувань — це, зокрема, випливає з засвоєння особливостей творчості таких авторів, як Фабріціо Де Андре (Fabrizio De Andrè), Саймон і Гарфанкель (Simon and Garfunkel), Боб Ділан (Bob Dilan), та Леонард Коен (Leonard Cohen): його найголовніші натхненники.

Франческо Де Ґреґорі
Francesco De Gregori
Зображення
Основна інформація
Дата народження 4 квітня 1951(1951-04-04) (70 років)
Місце народження Рим, Італія
Роки активності з 1969-го дотепер
Громадянство  Італія
Національність італієць
Професія Кантауторе
Інструменти гітара, губна гармоніка, фортепіано
Жанр рок, поп
Псевдоніми il Principe" dei cantautori («Принц кантауторів»)
Колективи Theorius Campusd і Dalla De Gregorid
Співпраця Лучіо Далла, Джанні Моранді, Фабріціо Де Андре, Фіорелла Маннойя, Джованна Маріні, Івано Фоссаті
Лейбл RCA Italiana, CBS
Нагороди
Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
francescodegregori.net
 Файли у Вікісховищі

З музичного погляду його пісні належать до року, що наближується до Поп-музики; з погляду текстів, навпаки, він широко використовує синестезію та метафору, що часто вимагає додаткового інтерпретування, тексти зачіпають інтимні сторони життя, етичні та політичні питання, в них знаходять місце звертання до сьогодення та історії; усе це зробило Де Ґреґорі одним з найвизначніших кантауторів сучасної італійської сцени; про нього говорять: чи кантауторе, чи поет, проте сам він не любить ні того, ні того визначення, і воліє називати себе «artista» (це слово в італійській мові означає «митець, художник, музикант, поет; артист»).

Опублікував 33 альбоми, з яких 18 студійних, 10 концертних та 5 збірок.

Перший великий успіх прийшов до Франческо в 1975 році з лонґ-плеєм «Rimmel» (один з найкраще продаваних дисків десятиліття). У роботі над диском він співпрацював з Лучіо Далла, з яким у подальшому неодноразово реалізував спільні проєкти.

У 1980-му взяв участь у фестивалі Сан Ремо як автор тексту пісні «Mariù» (виконав Джанні Моранді).

Співпрацював з багатьма видатними кантауторе, артистами та іншими діячами культури Італії.

Дискографія

Альбоми
Рік Назва Студія звукозапису Номер каталогу
1972 Theorius Campus (з Antonello Venditti) It ZSLT 70007
1973 Alice non lo sa It ZSLT 70017
1974 Francesco De Gregori RCA Italiana TPL1-1033
1975 Rimmel RCA Italiana TPL 1-1107
1976 Bufalo Bill RCA Italiana TPL 1-1192
1978 De Gregori RCA Italiana PL 31366
1979 Viva l'Italia RCA Italiana PL 31480
1982 Titanic RCA Italiana PL 31622
1983 La donna cannone RCA Italiana PG 70135
1985 Scacchi e tarocchi RCA Italiana PL 70845
1987 Terra di nessuno CBS 460524-1
1989 Mira Mare 19.4.89 CBS 465172 1
1992 Canzoni d'amore Columbia 472215-1
1996 Prendere e lasciare Columbia COL 485177
2001 Amore nel pomeriggio Columbia COL 499893 1
2002 Il fischio del vapore Columbia/Caravan COL 510218
2005 Pezzi Columbia/Caravan 8 86974 20641
2006 Calypsos Columbia/Caravan 8 28767 93711
2008 Per brevità chiamato artista Columbia/Caravan/Sony BMG/ 8 86973 21981

Концертні
  • 1975 — Bologna 2 settembre 1974 (dal vivo) (RCA Italiana, TCL 2-1110; con Lucio Dalla, Antonello Venditti e Maria Monti)
  • 1979 — Banana Republic (RCA Italiana, PL 31466; con Lucio Dalla)
  • 1990 — Niente da capire
  • 1990 — Catcher in the Sky
  • 1990 — Musica leggera
  • 1993 — Il bandito e il campione (con un inedito in studio e due dal vivo)
  • 1994 — Bootleg (con due inediti dal vivo)
  • 1997 — La valigia dell'attore (con tre inediti in studio)
  • 2002 — Fuoco amico
  • 2002 — In tour (doppio con Pino Daniele, Fiorella Mannoia e Ron)
  • 2003 — Mix (doppio, metà in studio e metà live con inediti)
  • 2007 — Left & Right - Documenti dal vivo
  • 2010 — Work in Progress (con Lucio Dalla)

Збірки
  • 1976 — Il mondo di Francesco De Gregori
  • 1979 — Il mondo di Francesco De Gregori vol. 2
  • 1987 — La nostra storia
  • 1992 — Francesco De Gregori (All the Best)
  • 1996 — Le origini
  • 1998 — Gli anni settanta
  • 1998 — Curve nella memoria
  • 1999 — De Gregori (I miti musica)
  • 2000 — Le canzoni d'amore: 1973-83
  • 2002 — Francesco De Gregori (3 CD)
  • 2006 — Tra un manifesto e lo specchio (triplo, con inediti)

Участь
  • Canzoni (Produttori Associati PA/LP 52, 1974) диск Фабріціо Де Андре де Де Ґреґорі грає на акустичній гітарі та губній гармоніці на Via della povertà.
  • Trianon '75, domenica musica (RCA Italiana TCL 2-1178, 1975) диск вживу, де Де ҐРЕҐОРІ співає Pablo
  • L'Internazionale - Progetto per un inno (It ZSLT 70030, 1976) диск саксофониста Mario Schiano де Де ҐРЕҐОРІ співає L'Інтернаціонал французькою, разом з Лучіо Далла та Антонелло Вендітті
  • Canzone d'autore (RCA Italiana PL 31403, 1978) диск Andro Cecovini де Де ҐРЕҐОРІ грає на перкусії та фортепіано в Clementina.
  • Nuntereggae più (It ZPLT 34037, 1978) диск Rino Gaetano де Де ҐРЕҐОРІ співає другий голос в Fabbricando Case
  • Una città per cantare (Spaghetti Records ZPLSR 34079), диск Ron де Де ҐРЕҐОРІ співає у третій строфі титульного треку, разом з Лучіо Далла
  • La pianta del tè (CBS 1988), диск Івано Фоссаті де Де ҐРЕҐОРІ співає Questi posti davanti al mare разом з Фоссаті та Fabrizio De André
  • Io e mio fratello музика Антонелло Вендітті, текст Антонелло Вендітті та Франческо Де Ґреґорі, співається обома кантауторами, опублікована у альбомі Вендітті, Che fantastica storia è la vita (2003, Heinz Music).

Нагороди
  • Орден Італійської Республіки за заслуги (Ufficiale Ordine al Merito della Repubblica Italiana) Рим, 26 травня 2005

Бібліографія
  • Francesco De Gregori, Tutti i testi delle canzoni, Verona, Anteditore, 1976.
  • Michelangelo Romano, Paolo Giaccio, Riccardo Piferi (a cura di), Francesco De Gregori. Un mito. [Dal leggendario Folkstudio alla gloria degli stadi la storia di un divo], Roma, Lato Side, 1980.
  • Massimo Cavezzali, A ovest di De Gregori, Bologna, L'Isola Trovata, 1981. ISBN 88-7225-000-5
  • Alberto Stabile, Francesco De Gregori, Milano, Gammalibri, 1987.
  • Giorgio Lo Cascio, De Gregori, Padova, Franco Muzzio, 1990. ISBN 88-7021-500-8
  • Mario Bonanno, Francesco De Gregori. Cercando un altro Egitto, Firenze, Giunti, 2001. ISBN 88-8185-392-2
  • Maria Lombardo, Scelte. Interviste a Gianni Amelio, Luigi Ciotti, Francesco De Gregori, Palermo, Edizioni della battaglia, 2001.
  • Pino Casamassima, Francesco De Gregori. La valigia del cantante, Genova, De Ferrari, 2002. ISBN 88-7172-428-3
  • Andrea Podestà, Francesco De Gregori. Camminando su pezzi di vetro, Civitella in Val di Chiana, Zona, 2003. ISBN 88-87578-54-0
  • Enrico Deregibus, Quello che non so, lo so cantare. Storia di Francesco De Gregori, Firenze, Giunti, 2003. ISBN 88-09-03231-4
  • Francesco De Gregori, Battere e levare. Tutte le canzoni, Torino, Einaudi, 2004. ISBN 88-06-17201-8
  • Giommaria Monti, Francesco De Gregori. 1972—2004: Dell'amore e di altre canzoni, Roma, Editori Riuniti, 2004. ISBN 88-359-5593-9
  • Enrico Deregibus (a cura di), Dizionario completo della canzone italiana, Firenze, Giunti, 2006. ISBN 978-88-09-04602-3
  • Antonio Piccolo, La storia siamo noi. Francesco De Gregori, Foggia, Bastogi, 2007. ISBN 88-8185-925-4
  • Andrea Podestà, Francesco De Gregori. A piedi nudi lungo la strada, Civitella in Val di Chiana, Zona, 2007. ISBN 978-88-89702-83-3
  • Paolo Jachia, La donna cannone e l'agnello di Dio. Tracce cristiane in Francesco De Gregori. Con un intervento sui Baustelle, Milano, Ancora, 2009. ISBN 978-88-514-0706-3

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.