Франческо Парміджаніно

Франче́ско Парміджані́но (Франческо Маццола; 11 січня 1503, Парма — 24 серпня 1540, Казальмаджоре) — італійський живописець, представник маньєризму. Малював фрески з тваринами і сценами полювання(замок Фонтанеллато біля Парми), Оздоби стелі в церкві Сан Джованні Еванджеліста, релігійні композиції і портрети. Один з перших в Італії займався гравюрою в техніці офорт.

Парміджаніно,Франческо Маццола
Parmiginino Francesco Mazzola
Автопортрет Парміджаніно у випуклому дзеркалі
При народженні Франческо Маццола
Народження 11 січня 1503(1503-01-11)
Парма
Смерть 24 серпня 1540(1540-08-24) (37 років)
  Казальмаджоре
Національність італієць
Країна Італія
Жанр біблійні,міфологічні композиції, портрети
Навчання Автодидакт
Діяльність художник, графік, майстер офорту, рисувальник, художник-гравер, архітектурний кресляр
Напрямок маньєризм
Роки творчості 1520-1540
Вплив Корреджо,маньєристи Риму
Твори The Circumcisiond, Self-portrait in a Convex Mirrord, Self-portrait with red beretd і Madonna with the Long Neckd
 Франческо Парміджаніно у Вікісховищі

Біографія
Фрагмент картини Парміджаніно «Мадонна зі св. Петром, Маргаритою, Еронімом і Архангелом Михайлом »

Народився в місті Парма в родині художника Філіппо Маццола. Батько помер через 2 роки після народження Франческо, а мати — через три. Хлопця виховували родини старших браті, що теж займались живописом.

Ази художньої майстерності згодилися молодому художнику, якого єдиним серед місцевих майстрів залучили до роботи в церкві Сан Джованні Еванджеліста(Івана Хрестителя) у 1521 р. А головні роботи виконували запрошені майстри — М, Ансельмі і Антоніо Аллегрі, якого світ знає під прізвиськом Корреджо. Фреска останнього «Іван Богослов на острові Патмос» на стелі церкви так вразила майстерністю Парміджаніно, що той вивчав і копіював її.

1524 року він вже самостійно робив фрески в замку Фонтанелато(20 км від Парми) на замову місцевого герцога Галеаццо Санвіталє.

Гравюра «Філософ Діоген» за малюнком Парміджаніно

Після робіт в замку Фонтанеллато Парміджаніно наважився поїхати в Рим. Закріпитися в Римі не вдалося через його захоплення вояками імператора Карла 5-го і руйнації та злочини солдат. Парміджаніно перебрався в тиху Болонью, де відкрив свою майстерню. Він один з перших робив офорти за власними малюнками, чим зацікавив італійців цією технікою гравіювання.

Історичні події привели до того, що папа і імператор дійшли згоди на умовах коронації імператора ще і королем Італії у 1530 р. Це була повна політична поразка папи як володаря. Коронацію провели в Болоньї, бо в розграбованому і зруйнованому Римі цілого собору не знайшлося.

Парміджаніно перебрався в рідну Парму. Там у 1521 р.отримав замову на оздоби стелі в церкві Санта Марія делла Стекката. Ці фрески були настільки красивими, що більш підходили для палацу папи римського або іншого володаря. Парміджаніно виявився надзвичайний хист до візерунків, орнаментів і оздоб, як у першокласного ювеліра.

На жаль, Парміджаніно захопився алхімією і припинив роботи в церкві. За незроблену роботу його заарештували і відвели у в'язницю. Ображений художник домігся звільнення, а сам втік в мале і глухе містечко Казальмаджоре. Через деякий час він помер там, бо захворів на якусь гарячку.

Релігійні картини
  • Мадонна з Христом і земною кулею.
  • Мадонна зі святими. Центральний фрагмент картини Парміджаніно
  • Мадонна з довгою шиєю.

Портрети пензля Парміджаніно
  • Панночка в турецькій чалмі
  • Портрет господині(так звана Антея), 1535–1537 рр., Неаполь,Каподімонте.
  • Можливо, Малатеста Бальоні, Відень, художньо-історичний музей.

Країни світу, де зберігають твори Парміджаніно
  • Австрія
  • Велика Британія
  • Данія
  • Німеччина
  • Іспанія
  • Італія
  • Росія
  • США
  • Франція

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.