Фризька правда
Фризька правда (лат. Lex Frisionum) — збірка норм звичаєвого права племені фризів з 33 глав, складена латиною між 782 та 802 роками. Текст відомий нам з видання 1557 року базельського гуманіста Йоганна Герольда.
Історія
Вважається, що ця «правда» була письмово зафіксована під час правління франкського короля Карла I, після 785 року, коли завоювання Фризії було завершено. Про характер складання немає єдиної думки: одні вчені вважають її результатом одноразової фіксації, напевніше на Аахенському рейхстазі 802 року, інші вважають, що усі її частини виникли різночасно і складання є результатом компіляції приватної особи або групи правників.
Зміст
Має складний склад. Перша частина — власне «Фризька правда» — має 22 глав. Вона містить запис правових звичаїв фризів, запозичення з Алеманської і Ріпуарської правд, переробку деяких постанов франкських королів. Ключовими поняттями є соціальні статуси і вергельд.
Фризи були розділені на чотири стани, для яких прописувалися закони і встановлювалися штрафи за порушення цих законів. Це були шляхтичі, вільні люди, кріпаки і раби. Духовенство не згадується в кодексі, оскільки не підкорялося цивільному праву.
Фризи, що мали статус вільних людей, отримали право обирати свого подесту або імператорського губернатора. Норми діяли на всій території Фризії, але для Західної Фризії — між Сінкфалом і Влі — і Східної Фризії — між Лауерсом і Везером — прописано декілька спеціальних положень.
Друга частина — «Доповнення мудреців» (Additio sapientum), що складається з 11 глав, за своїм змістом є переважно переліком штрафів за різні провини і злочини. Відображає панування родоплемінних відносин у фризьких племен.
Джерела
- Heck Ph., Die Enstehung der Lex Frisionum, Stuttg., 1927.
- Karl August Eckhardt und Albrecht Eckhardt: Lex Frisionum (Informationen und Übersetzung auf Deutsch, Hannover, 1982, ISBN 3775251340)