Фулько I д'Есте
Фулько I д’Есте (італ. Fulco I d’Este; ? - помер 15 грудня 1128) — італійський військово-політичний діяч доби Середньовіччя, маркграф Мілану у 1097-1128, родоначальник італійської гілки Дому Есте, син Альберто Аццо II д’Есте (графа Луніджани та Мілану) і Гарселінди Менської.
Фулько I д'Есте | |
---|---|
Народився | 1070[1] |
Помер | 22 грудня 1128 |
Діяльність | правитель |
Титул | маркграф |
Рід | Дім Есте |
Батько | Альберто Аццо II |
Мати | Gersende of Mained |
Брати, сестри | Stephend, Гуго V (граф Мена) і Вельф IV |
Діти | Обіццо I д'Есте |
Життєпис
У 1097 році Фулько успадкував по смерті батька його італійські володіння, розташовані в районі Венеції, Мантуї, Падуї, Тревізо, Верони, в той час як його єдинокровний брат Вельфу отримав землі на Північ від Альп. Третій їх брат, Гуго, успадкував по матері унаследовал от матери графство Мену на території Франції.
Фулько І розпочав встановлення зв’язків голова Дому Есте зі знатними родами Феррари.
Діти
У Фулько мав шістьох дітей – п’ятеро синів і дочку:
- Аццо IV д’Есте (помер до 1145)
- Боніфацій I д’Есте (помер 1163)
- Фулько II д’Есте (помер до 1172)
- Альберто (помер після 1184)
- Обіццо I д’Есте (помер 1193)
- Беатріче, вірогідно одружена з Альфонсо VI Хоробрим, королем Леону та Кастилії.
Родовід
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.