Фулько I д'Есте

Фулько I д’Есте (італ. Fulco I d’Este; ? - помер 15 грудня 1128) — італійський військово-політичний діяч доби Середньовіччя, маркграф Мілану у 1097-1128, родоначальник італійської гілки Дому Есте, син Альберто Аццо II д’Есте (графа Луніджани та Мілану) і Гарселінди Менської.

Фулько I д'Есте
Народився 1070[1]
Помер 22 грудня 1128
Діяльність правитель
Титул маркграф
Рід Дім Есте
Батько Альберто Аццо II
Мати Gersende of Mained
Брати, сестри Stephend, Гуго V (граф Мена) і Вельф IV
Діти Обіццо I д'Есте
книжний портрет Фулька I д’Есте

Життєпис

Герб Дому д‘Есте

У 1097 році Фулько успадкував по смерті батька його італійські володіння, розташовані в районі Венеції, Мантуї, Падуї, Тревізо, Верони, в той час як його єдинокровний брат Вельфу отримав землі на Північ від Альп. Третій їх брат, Гуго, успадкував по матері унаследовал от матери графство Мену на території Франції.

Фулько І розпочав встановлення зв’язків голова Дому Есте зі знатними родами Феррари.

Діти

У Фулько мав шістьох дітей – п’ятеро синів і дочку:

  • Аццо IV д’Есте (помер до 1145)
  • Боніфацій I д’Есте (помер 1163)
  • Фулько II д’Есте (помер до 1172)
  • Альберто (помер після 1184)
  • Обіццо I д’Есте (помер 1193)
  • Беатріче, вірогідно одружена з Альфонсо VI Хоробрим, королем Леону та Кастилії.

Родовід

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.