Фібриляція
Фібриля́ція (або Миготі́ння) — мимовільні неузгоджені скорочення волокон серцевого м'язу (фібрил), за яких серце не в змозі гнати кров судинами.
Фібриляція серця може настати внаслідок проходження крізь тіло людини шляхом рука-рука або рука-ноги, змінного струму більше 50 мА частотою 50 Гц впродовж кількох секунд. Струми силою менше 50 мА тієї ж частоти, фібриляцію серця у людини не викликають.
| Проводимість крові | ||
Синусний ритм  |
Миготлива аритмія (Фібриляція передсердь)  | |
Фібриляція передсердь
Фібриляція (Миготіння) передсердь — це таке порушення ритму серця, при якому протягом всього серцевого циклу спостерігається часте (від 350 до 700 на хвилину) невпорядковане, мимовільне збудження та скорочення окремих груп м'язових волокон передсердь, кожна з яких фактично є тепер свого роду ектопічним джерелом імпульсації.
При цьому збудження та скорочення передсердя як єдиного цілого відсутнє.
Фібриляція шлуночків
Фібриляція (Миготіння) шлуночків — це часте (до 200 - 500 ударів на хвилину) нерівномірне, ациклічне, мимовільне збудження та скорочення окремих м'язових волокон шлуночків.
Виникає у підсумку швидкого колового руху хвилі збудження по міокарду шлуночків внаслідок дії механізму re-entry. Напрямок руху хвилі збудження постійно змінюється, що призводить до неузгодженого мимовільного збудження та скорочення окремих груп м'язових волокон шлуночків.
Див. також
- Серце
- Змінний струм
- Електробезпека
- Охорона праці
- Тріпотіння
Посилання
- Велика радянська енциклопедія[недоступне посилання з липня 2019]
Література
- Электрокардиография: Учеб. пособие. - 2-е изд.. перераб. и доп. - М.: Медицина, 1991. - 288 с., ил. - (Учеб. лит. Для студентов мед. ин-тов). - ISBN 5-225-00873-9