Фікобіліни

Фікобіліни (від грец. φύκος — водорості и лат. bilis — жовч) фотосинтезуючі пігменти червоних водоростей і ціанобактерій. Це тетрапіроли з відкритим ланцюгом (немає магнію і фітолу), є складовою частиною (хромофорними групами) фікобілінпротеїнів (глобулярних білків), з якими, на відміну від перших 2 груп[яких?] пігментів, пов'язані міцними ковалентними зв'язками. Амінокислоти у фікобілінах складають 85%, вуглеводи — 5%, хромофори — 4—5%. Загальний вміст фікобілінів у водоростях досягає 20% (на суху масу). Локалізовані фікобіліни у клітині в особливих органелах фікобілісомах.

Фікобіліпротеїни поділяють на три основні групи:

  1. Фікоеритрини білки червоного кольору з максимумом поглинання від 498 до 568 нм, флуоресценцією 575–578;
  2. Фікоціаніни — синьо-блакитні білки (585–630, 635–647);
  3. Алофікоціаніни — сині білки (585–650, 660).

У воді на глибині 34 м зникають червоні промені, 177 м — жовті, 322 м — зелені, 500 м і глибше — повна темрява. Тому у верхніх шарах трапляються зелені водорості, глибше — синьо-зелені, ще глибше — червоні (за В. Т. Енгельманом (1881–1884) — хроматична комплементарна адаптація водоростей).

У водоростей фікобіліни виконують функції хлорофілу.

Джерела

  • Мусієнко М. М. Фізіологія рослин. Підручник. 2-е вид., вип. та доп. — К.: Фітосоціоцентр, 2001. — 392 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.