Філострато
«Філострато» (італ. Il Filostrato) — лірична поема Джованні Боккаччо.
Джерела
Сюжет Боккаччо знайшов у «Роман про трою» Бенуа де Сент-Мора (можливо, в італійському перекладі Биндуччо делло Шелто). Знаком він був і з латинським перекладанням роману «Троянської історією» Гвідо делле Колоні. Цей сюжет — любов Троїлу й Брисеїди, дочки віщуна Калхаса (перейменованої Боккаччо в Крисеїду). У французькому романі йому була відведена роль епізоду в великому псевдоісторичному полотні греко-троянської війни.
Сюжет
Троянський царевич Троїл зустрічає Крисеїду в святилищі й закохується. Його друг Пандар, двоюрідний брат дівчини, влаштовує їх відносини.
Однак війна розлучає їх, кохана Троїла забуває про нього в обіймах Діомеда, і зневірений Троїл гине від руки Ахіллеса.
Сюжетні перипетії служать лише приводом для ліричної інтроспекції, на якій і розташований головний інтерес. Внутрішня фабула, тобто рух від відчаю невисловленої любові до блаженства взаємності і знову до розпачу відданої любові, зовсім пригнічує зовнішню фабулу.
Вплив
«Філострато» надихнула Чосера на поему «Троїл і Крисеїда», а через нього і Шекспіра на п'єсу «Троїл і Крессида».
Посилання
- Андрєєв М. Л. Лицарський роман в епоху Відродження. М., 1993, с. 87-90.