Філіпп Леклерк

Походив з аристократичної родини. Навчався у французькій військовій академії де Сен-Сір.

В 1924 році після служби в Марокко він повернувся в Сен-Сір як інструктор.

Після поразки і капітуляції Франції у 1940 році виїхав до Великої Британії. Продовжував боротьбу у лавах «Вільної Франції» під командуванням генерала Шарля де Голля. Прийняв псевдонім «Леклерк», аби його дружина та діти, які лишились у Франції, не піддавались переслідуванням. Але навіть по закінченні Другої світової війни додавав псевдо «Леклерк» до свого імені.

Був відправлений у Французьку Екваторіальну Африку, де він зібрав місцевих керівників «Вільної Франції». Проводив операції у Габоні, чиї лідери підтримали Францію Віші. З території Чаду проводив рейди на території Лівії підконтрольній Італії.

Очолюванна ним дивізія брала участь у висадці в Нормандії. Брав участь у визволенні Парижа і Страсбурга. Після закінчення Другої світової війни в Європі у травні 1945 року він отримав у командування французької Далекосхідного експедиційного корпусу. Він представляв Францію під час капітуляції Японської імперії в Токійській затоці 2 вересня 1945 року.

Вважав необхідним політично вирішувати конфлікт, що зароджувався в Індокитаї, але не отримав підтримки на батьківщині і був відкликаний до Франції в 1946 році.

Загинув внаслідок авіакатастрофи в Алжирі в 1947 році.

Нагороджений 29 орденами і медалями Франції, Великої Британії, США, Польщі, Греції, Чехословаччини, Марокко, Тунісу, Лаосу.

Серед них:

• У 1952 році посмертно присвоєно звання Маршала Франції.
• Кавалер Великого Хреста ордена Почесного легіону.
• Компаньйон ордена Визволення
• Військовий хрест 1939—1945
• Медаль Опору з розеткою
• Колоніальні медалі з планками: «Maroc», «Fezzan», «Koufra», «Tripolitaine», «Tunisie», «Extrême-Orient»
• Срібна зірка (США)
• Орден «За видатні заслуги» (Велика Британія)
• Командор ордена Корони (Бельгія)
• Військовий хрест (Бельгія)

У військовій літературі існує історія про 12 французів з дивізії СС «Шарлемань», які перебували в госпіталі на лікуванні від поранень та потрапили в полон у 1944 році. До них підійшов французький генерал Філіпп Леклерк, який на той момент командував французькими військовими частинами у складі англо-американських військ.

Взнавши, що полонені есесівці є французами, він назвав їх «бошами» і «зрадниками» та спитав: «Як ви, французи, могли носити німецьку форму?»

Нащо йому відповіли: «Так як, ви генерал, носите американську!». За легендою Їх розстріляли після причастя у місцевого священика, коли вони заспівали «Марсельезу».

Поховали їх на третій день американські солдати, які порушили наказ генерала Леклерка залишити розстріляних без поховання[1].

На честь генерала Філіппа Леклерка було названо сучасний французький основний бойовий танк «Леклерк».