Філіп Джонсон

Філіп Джонсон (англ. Philip Johnson, 8 липня 1906 — 25 січня 2005) — архітектор США, що мав значний вплив на розвиток американської та світової архітектури[7]. Лауреат Прітцкерівської премії (1979)[8].

Філіп Джонсон
англ. Philip Cortelyou Johnson
Ім'я при народженні англ. Philip Cortelyou Johnson
Народився 8 липня 1906(1906-07-08)[1][2][…]
Клівленд, Огайо, США[3][4]
Помер 25 січня 2005(2005-01-25)[5][1][…] (98 років)
Нью-Канаан, Ферфілд, Коннектикут, США[1]
Країна  США[6]
Діяльність архітектор, мистецтвознавець
Галузь архітектура
Alma mater Гарвардська вища школа дизайнуd, Гарвардський університет і Hackley Schoold
Знання мов англійська[2]
Членство Американська академія мистецтв та літератури і Американська академія мистецтв і наук
Напрямок постмодерна архітектура
Magnum opus Кришталевий собор і Philip Johnson Housed
Нагороди

Прітцкерівська премія (1979)

Золота медаль АІАd (1978)

AIGA Medald
Філіп Джонсон

Життєпис

Вивчав історію та філософію у Гарварді, але в 1928 весь хід його життя змінила зустріч з Людвігом Міс ван дер Рое. Після повернення з поїздки по Європі Джонсон першим познайомив американців з теоретичними побудовами Міс ван дер Рое, Гропіуса і Ле Корбюзьє — архітекторів, для позначення стильової приналежності яких Джонсон при складанні каталогу Музею сучасного мистецтва в 1932 р. ввів в обіг термін «інтернаціональний стиль».

Ставши на чолі архітектурного підрозділу Музею сучасного мистецтва, Джонсон сприяв пропаганді архітектурного модернізму в Америці, написав ґрунтовну монографію про Міс ван дер Рое і переконав його переїхати в США. На території своєї садиби в штаті Коннектикут він втілив ідеї Міс ван дер Рое архітектурного мінімалізму при проектуванні «Скляного будинку» (1949). З цього часу він почав працювати архітектором-практиком, створивши разом з Місом такий яскравий зразок «інтернаціонального стилю», як хмарочос Сігрем-білдінг у Нью-Йорку (1956).

У міру падіння популярності «інтернаціонального стилю» в 1960-ті адаптувався до нових віянь. У його проектах з'являються вигнуті лінії і алюзії до історичних архітектурних стилів, властиві постмодерну. У 1968 разом з Джоном Берджи заснував власне архітектурне бюро. Спільні проекти Джонсона і Берджи численні — це і будівля корпорації SONY в Нью-Йорку (1984), і Вільямс Тауер в Х'юстоні (1983), і Ліпстік-білдінг на Мангеттені (1986), і Ворота Європи в Мадриді (1996) .

Споруди Джонсона
  • Мадрид
  • Мадрид
  • Мадрид
  • Мадрид
  • Мадрид
  • Далас
  • Мінеаполіс
  • Соні Білдинг, Нью-Йорк
  • Індіана
  • Нью-Йорк
  • Г'юстон
  • Коннектикут
  • Пітсбург
  • Нью-Йорк
  • Форт Уорт, Сад води, штат Техас.

Кришталевий собор в Каліфорнії

Посилання

Примітки
  1. Arkitekter verksamma i Sverige — 2014.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Arkitekter verksamma i Sverige — 2015.
  4. Джонсон Филип // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Philip Johnson // legacy.com — 2005.
  6. Museum of Modern Art online collection
  7. Nation & World | Innovative, influential architect Philip Johnson dies at age 98 | Seattle Times Newspaper. seattletimes.nwsource.com. 2011 [last update]. Процитовано 8 жовтня 2011.
  8. Goldberger, Paul (May 23, 1979). «Philip Johnson Awarded $100.000 Pritzker Prize: He Is Called the 'Dean' Recent Work More Controversial.» New York Times, p. C26. Retrieved August 1, 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.