Фітоценологічні принципи Жаккара

Фітоценологічні принципи Жаккара — встановлені женевським ботаніком Полем Жаккаром такі екологічні закономірності:

• видове багатство території прямо пропорційне різноманітності її екологічних умов;
• екологічна різноманітність (залежна від умов біотопу — температури, клімату, ґрунту, рельєфу і т. д.) зростає одночасно з розширенням площі і зменшується в міру збільшення однорідності останньої, за винятком екстремальних показників температури, аридності або концентрації солей.

Сформульовані Жаккаром у 1901 році[1] (за іншими джерелами — у 1928 році[2]).