Хава Наґіла

«Ха́ва Наґі́ла» (івр. הבה נגילה) — одна з найпопулярніших і найвідоміших єврейських пісень, написана у 1918 році збирачем фольклору Авраамом Цві Ідельсоном на мелодію, яку він почув від хасидів з Буковини.

Історія походження

«Хава Наґіла», що на івриті в буквальному розумінні означає Радіймо, є адаптацією мелодії, яку Авраам Ідельсон почув і записав у 1915 році від хасидів, що приїхали до Палестини з міста Садгора. За словами Ідельсона, у 1918 році йому знадобилася народна пісня для свого хору, який виступав на святковому концерті. Його вибір пав на почуту мелодію, мотив якої він розділив на чотири частини, і написав для неї слова на івриті.[1] Вважається, однак, що у народному середовищі мелодія “Хава Наґіла” виникла в середині XIX століття.[джерело?] Не виключено, що це сталося в єврейських містечках України. Мабуть, найкраще ілюструє ансамбль клезмерських музик полотно Яна Машковського “Маївка на Софіївці” з 1849 року. На ньому представленні околиці Львова, як тло, а на передньому плані — повна аналогія українських троїстих музик — скрипаль, цимбаліст і бубняр.

Пісня швидко стала популярною і через декілька років була вже відомою за кордоном, де її інколи називали палестинською. Спочатку мелодія пісні була дуже повільною, і своє сучасне звучання набула приблизно у 30-х роках.

Також існує інша версія походження пісні, за якою Ідельсон привласнив собі авторство слів, написаних у 1917 році одним з його учнів — Моше Натанзоном.[1] Близькою за мелодією до “Хава Наґіла” є й знаменита єврейська мелодія “Сім сорок”.[джерело?] Її й тепер залюбки виконують музики на українських весіллях. Дослідник єврейської старовини Борис Дорфман вважає, що текст пісні було складено на честь прибуття поїзду “Одеса-Київ” ще до І Світової війни.[джерело?]

Маївка на Софіївці

Текст пісні

Зовнішні відеофайли
Хава наґіла в різному виконанні на YouTube:

ТранскрипціяІвритПереклад
Хава наґілаהבה נגילהРадіймо
Хава наґілаהבה נגילהРадіймо
Хава наґіла ве-нісмехаהבה נגילה ונשמחהРадіймо і тріумфуймо

(повторити куплет два рази)

Хава нераненаהבה נרננהСпіваймо
Хава нераненаהבה נרננהСпіваймо
Хава неранена ве-нісмехаהבה נרננה ונשמחהСпіваймо і тріумфуймо

(повторити куплет два рази)

Уру, уру ахім!!עורו, עורו אחיםПробудіться, пробудіться, браття!
Уру ахім бе-лев самеахעורו אחים בלב שמחПробудіться браття з радісним серцем

(повторити чотири рази)

Уру ахім, уру ахім!!עורו אחים, עורו אחיםПробудіться, браття, пробудіться, браття!
Бе-лев самеахבלב שמחЗ радісним серцем

Цікавинки

  • За легендою, пісня була складена для святкування входу англійських військ в Єрусалим у 1917 році, через що піднялась радість серед євреїв.

Примітки

  1. Abraham Zvi Idelsohn. Jewish Music: In Its Historical Development. — P. xiv.

Джерела

  • Abraham Zvi Idelsohn. Jewish Music: In Its Historical Development. — Canada : General Publishing Company, Ltd, 1992. — 535 p. — ISBN 0-486-27147-1. (англ.)
  • Борис Дорфман. Видання львівського товариства єврейської культури ім. Шолома Алейхема "Шофар" №3 (245) ст. 11
  • Фаїна Петрякова “Юдаїка в колекції Львівськго історичного музею”. Наукові записки Львівського історичного музею, Львів 1999. ст. 107
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.