Хав'єр Уррутікоечеа

Хав'єр Уррутікоечеа (ісп. Javier Urruticoechea, 17 листопада 1952, Сан-Себастьян 24 травня 2001, Барселона), більш відомий як просто Урруті (ісп. Urruti) — іспанський футболіст, що грав на позиції воротаря. Футболіст року в Іспанії (1980).

Хав'єр Уррутікоечеа
Особисті дані
Народження 17 листопада 1952(1952-11-17)
  Сан-Себастьян, Іспанія
Смерть 24 травня 2001(2001-05-24) (48 років)
  Асплугас-да-Любрагат, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1967-1969 «Ленгокоак»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1969–1972 «Сан-Себастьян»  ? (?)
1972–1977 «Реал Сосьєдад» 66 (0)
1977–1981 «Еспаньйол» 120 (0)
1981–1988 «Барселона» 120 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1978–1980 Іспанія 5 (0)
1979–1980 Країна Басків 2 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Один з найсильніший воротарів Іспанії 1980-х років. Провів у Ла-Лізі 16 сезонів і зіграв 307 матчів, а найбільших результатів здобув, виступаючи за «Барселону», у складі якої виграв Кубок володарів кубків УЄФА, а також низку національних трофеїв[1]. Також виступав за національну збірну Іспанії, у складі якої був учасником трьох чемпіонатів світу та одного чемпіонату Європи.

Клубна кар'єра

Народився 17 листопада 1952 року в місті Сан-Себастьян. Вихованець футбольної школи клубу «Ленгокоак».

У дорослому футболі дебютував 1969 року виступами за «Сан-Себастьян», в якому провів три сезони, після чого був переведений у головну команду міста «Реал Сосьєдад», де з 1973 року був основним воротарем, але у 1976 році втратив місце в основі і став дублером Луїса Арконади. В результаті Урруті 1977 року був змушений перейти в «Еспаньйол»[2], де чотири сезони був основним воротарем.

1981 року, після того як був визнаний футболістом року в Іспанії[3], перейшов до «Барселони», за яку відіграв наступні 7 сезонів. Нарівні з такими гравцями, як Стів Арчибальд і Бернд Шустер, Урруті був лідером команди, вигравши у першому ж сезоні Кубок володарів кубків, а у наступному виграв Кубок Іспанії, Кубок ліги та Суперкубок країни, а у сезоні 1983/84 став володарем Трофея Самори.

1984 року клуб очолив англійський фахівець Террі Венейблз. Під його керівництвом «Барселона» виграла чемпіонат у сезоні 1984/85[4] і дійшла до фіналу Кубка європейських чемпіонів 1985/86. Перед ним у півфіналі проти шведського «Гетеборга» Урруті відбив 2 удари в серії пенальті і сам встиг забити у ворота шведів[5]. У фіналі теж була серія пенальті і там Урруті парирував 2 перших удари, але його колега по амплуа, румун Гельмут Дукадам відбив усі 4 удари гравців «Барселони»[6].

Після того, як в 1986 році в «Барселону» з «Атлетіка Більбао» перейшов Андоні Субісаррета, Урруті сів на лавку і за останні 2 сезону в клубі він з'явився тільки 1 раз, вигравши в останньому сезоні перед завершенням кар'єри Кубок Іспанії 1987/88.

Виступи за збірні

29 березня 1978 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Іспанії в товариському матчі проти збірної Норвегії у Хіхоні.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, чемпіонату Європи 1980 року в Італії, чемпіонату світу 1982 року в Іспанії та чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, втім на жодному із турнірів не зіграв жодної хвилини, будучи запасним голкіпером[7].

У національній команді Урруті не зумів заграти через велику конкуренцію з боку Луїса Арконади та Андоні Субісаррети, від яких постраждав і на клубному рівні. Тому за «червону фурію» Хав'єр провів лише 5 матчів. Також Урруті провів 2 матчі за збірну Країни Басків.

Смерть

Загинув у травні 2001 року в ДТП у містечку Асплугас-да-Любрагат недалеко від Барселони[8][9]. Щорічно проводиться турнір з гольфу в честь Урруті[10].

Клубна статистика

ВиступиЛігаКубок країниЄврокубкиІншіВсього
КлубЛігаСезонІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГолиІгриГоли
«Реал Сосьєдад»Ла Ліга 1972/73 0-00-0 0 0
1973/74 34-452-3 36 -48
1974/75 7-80-01-1 8 -9
1975/76 25-330-03-10 28 -43
1976/77 0-00-0 0 0
Разом 66-862-34-110-0 72 -100
«Еспаньйол»Ла Ліга 1977/78 27-440-0 27 -44
1978/79 29-310-0 29 -31
1979/80 34-370-0 34 -37
1980/81 31-390-0 31 -39
Разом 121-1510-00-00-0 121 -151
«Барселона»Ла Ліга 1981/82 4-70-03-2 7 -9
1982/83 18-170-08-9 26 -26
1983/84 33-260-03-58-12 44 -43
1984/85 33-250-01-24-5 38 -32
1985/86 31-310-09-91-0 41 -40
1986/87 1-00-00-0 1 0
1987/88 0-00-00-0 0 0
Разом 120-1060-016-1821-26 157 -150
Всього за кар'єру 307-3432-320-2921-26 350 -401

Титули і досягнення

Командні

«Барселона»: 1984–85
«Барселона»: 1982–83, 1987–88
«Барселона»: 1983
«Барселона»: 1982–83, 1985–86
«Барселона»: 1981–1982

Особисті

Примітки

  1. Jonathan Stevenson and Chris Bevan (22 квітня 2008). When Bryan Robson tamed Barca. BBC Sport. Процитовано 24 квітня 2014.
  2. Arconada, nuevo numero uno del fútbol español [Arconada, new number one of Spanish football] (Spanish). El País. 22 березня 1980. Процитовано 20 травня 2016.
  3. Spain – Footballer of the Year, at RSSSF
  4. "Urruti, t'estimo", 23 años después ["Urruti, I love you", 23 years later] (Spanish). Mundo Deportivo. 6 листопада 2008. Процитовано 20 травня 2016.
  5. La noche mágica de Pichi Alonso [Pichi Alonso's magical night] (Spanish). Mundo Deportivo. 1 грудня 2006. Процитовано 20 травня 2016.
  6. Duckadam inspires Steaua. UEFA. 18 квітня 2006. Процитовано 20 травня 2016.
  7. Del utillero falangista al positivo de Calderé: nuestro Mundial 86 en diez episodios [From the falangista kit man to Calderé's positive: our 86 World Cup in ten episodes] (Spanish). El Confidencial. 21 травня 2016. Процитовано 28 вересня 2017.
  8. Fallece el ex jugador del FC Barcelona Javier Urruticoechea, 'Urruti' (Javier Urruticoechea, 'Urruti', former FC Barcelona player, dies); El País, 24 May 2001 (ісп.)
  9. Urruti, ex portero de «Barça» y Espanyol, fallece en un accidente de tráfico (Urruti, ex «Barça» and Espanyol goalkeeper, dies in road accident); El Mundo, 25 May 2001 (ісп.)
  10. Séptima edición del Memorial Urruti de golf [Seventh edition of the Urruti golf Memorial] (Spanish). Sport. 14 лютого 2017. Процитовано 4 вересня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.