Хагіо Мото

Хагіо Мото (яп. 萩尾 望都 Хагіо Мото, нар. 12 травня 1949(19490512))  манґака, одна з представниць групи «Союз 24 роки»,[5] що заклала основи сучасної сьодзьо-манґи (манґи для дівчат)[6]. Володарка численних премій, Хагіо свого часу набула надзвичайної популярності завдяки роботам They Were Eleven, Toma no Shinzo і іншим.[7] Вона стала одним з першопрохідців жанру сьонен-ай, що описує стосунки між чоловіками.[8]

Хагіо Мото
яп. 萩尾望都
Народилася 12 травня 1949(1949-05-12) (72 роки)
Омута, Префектура Фукуока, Японія
Країна  Японія
Діяльність манґака
Знання мов японська[1]
Заклад Joshibi University of Art and Designd
Членство Year 24 Groupd, Science Fiction and Fantasy Writers of Japand[2][3] і Japan Cartoonists Associationd[4]
Magnum opus Poe no Ichizokud, They Were Elevend, Otherworld Barbarad, Gin no Sankakud, Star Redd і A Cruel God Reignsd
Автограф
Нагороди

Гран-прі японської наукової фантастики (2006)

Asahi Prized (2016)

Seiun Award for Best Comicd (1980)

Seiun Award for Best Comicd (1983)

Seiun Award for Best Comicd (1985)

премія «Інкпот» (2010)

IMDb ID 0353706

Кар'єра

Мото Хагіо дебютувала в якості професійного учасника в 1969 році з невеликою мангою Lulu to Mimi, опублікованій в журналі Nakayoshi видавництва «Коданся». За словами манґаки, в старших класах школи вона дізналася, що в її рідному місті Омута живе професійний мультиплікатор, і захотіла з нею познайомитися. Дівчина, яку звали Макіко Хірата, була ровесницею Хагіо. Вона публікувалася в видавництві «Коданся» і запропонувала познайомити Хагіо з редактором. Закінчивши школу, Хагіо надійшла в дизайнерське училище і намалювала кілька невеликих історій, а потім прийняла пропозицію Макіко Хірата, звернувшись до редактора «Коданся». Редактор запропонував Хагіо відправити йому якусь манґу, і так з'явилася на світ Lulu to Mimi.[9]

Пізніше в різних виданнях компанії Shogakukan було опубліковано безліч коротких історій Хагіо. Робота над сьодзьо-манґою ускладнювалася тим, що за японськими традиціями для дівчини вважалося неприпустимим ставати ініціатором романтичних відносин. Тому на початку 1970-х років Хагіо придумала зображати як такого ініціатора юнака-гомосексуала з жіночною зовнішністю[10]. Через два роки після дебюту вона намалювала мангу Juichigatsu no Gimunajiumu (яп. 11月のギムナジウム дзюітігацу но гімунадзіуму, «Листопадська гімназия») де відверто розповідала про гомосексуальні відносини хлопчиків в школі. У 1974 році на базі цієї невеликої історії була видана більш тривала Thomas no Shinzou («Серце Томаса»), якій іноді починають історію появи жанру сьонен-ай.[11] 1976 року Хагіо отримала премію видавництва Shogakukan за науково-фантастичну They Were Eleven і історичну Poe no Ichizoku.[12] У 1980-х почалася публікація першої тривалої манги Marginal.[13] У липні 2009 року манґака відсвяткувала сорокаріччя своєї діяльності в якості манґаки.[14]

Список робіт

Назва Опубліковано в журналі Дата першої публікації
1960-і
Lulu to Mimi Nakayoshi 1969
Sutekina Mahou Nakayoshi 1969

Нагороди і премії

  • 1976: Премія манги Shogakukan за Poe no Ichizoku і They Were Eleven
  • 1980: Seiun Award за Star Red[16]
  • 1983: Seiun Award за Gin no Sankaku
  • 1985: Seiun Award за X +Y
  • 1997: Культурна премія Осаму Тедзукі за Zankokuna Kami ga Shihai suru[17]
  • 2006: Nihon SF Taisho Award за Barbara Ikai[18]

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. http://sfwj.jp/members/
  3. 一般社団法人 日本SF作家クラブ 会員名簿
  4. http://www.nihonmangakakyokai.or.jp/?tbl=member&idx=HA&id=4029
  5. Торн, Мэтт.  // Animerica: Anime & Manga Monthly. Т. 4, № 2,4,6.
  6. Катасонова Е.Л. {{{Заголовок}}}. — М. : Восточная литература РАН, 2012. — С. 88. — ISBN 978-5-02-036522-3.
  7. Торн, Мэтт. Вступление // {{{Заголовок}}}. — Сан-Франциско : Viz Communications, 1996. — ISBN 1-56931-055-6.
  8. Deppey, Dirk.  // The Comics Journal : magazine. Fantagraphics Books. Vol. 269. [{{{archiveurl}}} Архівовано] з джерела 26 вересня 2008. Процитовано 2009-07-21.
  9. Торн., Мэтт. Moto Hagio, interviewed by Matt Thorn. #269. The Comics Journal. Архів оригіналу за 5 травня 2006. Процитовано 10 липня 2009.
  10. Иванов Б. А. {{{Заголовок}}}. — 2-е изд. — М. : Фонд развития кинематографии; РОФ «Эйзенштейновский центр исследований кинокультуры», 2001. — С. 120—121. — ISBN 5-901631-01-3.
  11. YAOI: что это? для кого это? почему это?. manga.ru. 2003. Архів оригіналу за 27 березня 2009. Процитовано 10 липня 2009.
  12. 小学館漫画賞:歴代受賞者 (яп.). Shogakukan. Процитовано 10 липня 2009.
  13. Japan’s Feminist Fabulation Reading Marginal with Unisex Reproduction as a Key Concept. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 7 січня 2010.
  14. Торн, Мэтт. (20 червня 2009). Moto Hagio Party, Handley update (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 10 липня 2009.
  15. List of titles by Hagio Moto (англ.). mangayomi. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 10 липня 2009.
  16. 日本SFファングループ連合会議:星雲賞リスト (яп.). Процитовано 31 грудня 2007.
  17. Шодт, Фредерик. The Asahi Shimbun's Osamu Tezuka Culture Awards (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 10 липня 2009.
  18. SFWJ:list (яп.). SF JAPAN. Процитовано 10 липня 2009.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.