Хапу

Хапу (маор. hapū) — маорійський клан, суспільно-політична одиниця новозеландського народу маорі. Кілька хапу складали іві (плем'я). Хапу, в свою чергу, могло складатися з больш ніж сотні людей, об'єднаних у фанау (маор. whānau, великі родини), які контролювали частину племенних земель[1].

Хапу називалися, як правило, на честь спільного пращура чи важливої історичної події.

Значна частина хапу існували як цілком самостійні суспільні одиниці, маючи тісну взаємодію з представниками інших іві.

Стійкість хапу суттєво залежала від здатності захищати власні території. Фактично захист кланових земель був головною політичною функцією хапу.[1]. Крім того, представники хапу допомогали один одному у рибальстві, обробці землі, будівництві каное та фортифікаційних споруд па. Багато предметів і споруд, що відігравали суттєву роль у житті всього хапу, знаходилися у спільній власності (бойові каное, будинок зібрань тощо)[2].

Якщо батьки дитини належали до різних хапу, то дитина користувалася правами (зокрема й земельними) в обох хапу. Хоча в цілому права визначалися за місцем проживання.[3]. Втім, коли людина довгий час не брала участі в житті хапу, мешкаючи в цей час з представниками іншого хапу, то вона, як правило, позбавлялася будь-яких прав, набутих в хапу від народження.[2].

Кожне хапу очолював вождь, який у свою чергу, підпорядковувався верховному вождю іві. Вожді хапу в цілому вважалися рівними між собою, але певна ієрархія між ними все-таки існувала.[4].

Коли чисельність хапу ставала дуже великою, деякі його члени під зверхністю сина чи братів вождя могли стати самостійною суспільно-політичною одиницею. [2].