Маорі (мова)

Загальноприйнятна назва походить із самої мови маорі, де вона пишеться як Māori і вимовляється [ˈmaː.ɔ.ɾi]. Але у Новій Зеландії мову маорі зазвичай називають te reo [tɛ ˈɾɛ.ɔ] «мова», скорочено від te reo Māori.

Написання «Maori» (без макрону) — стандартне для англійської (і більшості) мов за межами Нової Зеландії і в обох її частинах у цілому[3] і мовного[4] використання. Запис «Māori» (з макроном) став використовуватися в новозеландській англійській в останні роки, особливо у специфіці контекстів маорі-культури,[5][6] хоча традиційна англійська орфографія і досі поширена в загальних засобах масової інформації та державних установах.[7][8]

Нова Зеландія має три офіційні мови — англійську, маорі та новозеландську мову жестів.[9] Маорі-мова отримала цей статус з проходженням Закону мови маорі в 1987 році.[10] Більшість урядових відомств і установ мають двомовні назви; наприклад, Департамент внутрішніх справ Ті Тарі Таівхінуі, і такі місця, як публічні бібліотеки відображають двомовні ознаки і використовують двомовну канцелярію. New Zealand Post визнає топоніміку маорі в поштових адресах. Відносини з державними органами можуть бути проведені мовою маорі, але на практиці майже завжди потрібен перекладач, що обмежує її повсякденне використання в обмежених географічних районах з високою концентрацією мови маорі, і більш формальних випадках, наприклад, під час консультації з громадськістю.

Перекладач присутній на сесіях Парламенту, в разі, якщо член бажає говорити мовою маорі. У 2009 році опозиційні партії провели пірату проти законопроекту місцевого самоврядування, і тих, хто міг би записали свої голоси мові у маорі, і все вірно інтерпретувати.[11]

Постанова 1994 року Таємної ради[12] у Великій Британії відбулася урядом Нової Зеландії, що несе відповідальність відповідно до Догвору Вайтангі (1840) для збереження мови маорі. Відповідно, з березня 2004 року, держава фінансувала Телебачення Маорі, яке транслювали частково мовою маорі. 28 березня 2008 року, Телебачення Маорі запустило свій другий канал, Te Reo, трансляція якого повністю відбувалася мовою маорі, без реклами або субтитрів.

У 2008 році, Land Information New Zealand опублікував перший список автохтонних географічних назв, які вказують довгі голосні. Попередні списки географічних назв були запозичені з систем (звичайного відображення і системи GIS) що не могли впоратися із переданням реальних назв.[13]

Видання 1930 року «Перші уроки маорі» від Вільяма Леонарда Вільямса, єпископа Ваіапу з 1895 по 1909, а був вперше опублікований в 1862 році.

Згідно з легендою, маорі прийшли до Нової Зеландії з міфічного Гавайка. Поточні антропологічні дослідження показують їх походження з тропічної східної Полінезії, в основному в результаті розселення у бік південних островів Кука або область островів Товариства, і те, що вони прибули навмисно рейсами на морських каное[14] — можливо двокорпусних, і, ймовірно, пливли гуртом, з'єднавши всі каное разом. Ці поселенці, ймовірно, прибули на місце приблизно у 1280 році нашої ери. Їхня мова та її діалекти не розвивалися в ізоляції до 19-го століття.

Більше інформації: Національна школа

Приблизно з 1800 року, на мову маорі мала вплив бурхлива історія, пов'язана із напливом колоністів і виникненням нових понять. У цей період мова маорі була основною мовою в Новій Зеландії. В 1860-х роках вона стала мовою меншин в тіні англійської, якою говорила більшість поселенців, місіонерів, золотошукачів і торговців. Наприкінці 19 століття, колоніальні уряди Нової Зеландії та її провінцій ввели шкільну систему в англійському стилі для всіх новозеландців, незалежно від первинної національності. Від 1880 року, за наполяганням депутатів маорі, уряд заборонив використання мови маорі у школах. Усе більше маорі вивчали англійську мову.

До Другої світової війни (1939–1945), більшість маорі не говорили мовою маорі як першою мовою. Сформувалося покоління маорі, у яких їхня мова функціонувала як мова для спілкування вдома; хоча політики-Маорі проводили політичні мітинги у захист мови маорі і деякі твори літератури та багато газет з'явилися мовою маорі.

До 1880 року, деякі парламентарії маорі страждали від нерозуміння, оскільки Парламент розглядав усі справи лише в англійському варіанті. Тим не менш, до 1900 року, усі депутати маорі, такі як Нгата, були випускниками університетів і вільно розмовляли англійською. Відтоді число носіїв мови маорі почало стрімко знижуватися, оскільки англійська надавала більше можливостей, а мову маорі розуміли лише родичі та інші маорі. До 1980 року менше 20 % маорі розмовляли власною мовою досить добре, щоб їх можна було вважати носіями мови. І більшість із них більше не розмовляли мовою маорі в дома. У результаті багато дітей маорі впізнавали мову своїх предків, попри це покоління не автохтонних маорі могло зникнути.

До 1980 року лідери народу маорі почали усвідомлювати небезпеку втрати мови й ініціювали програми відновлення культури маорі власною мовою, такі як рух Kohanga Reo, який з 1982 року поглиблено навчає дітей маорі від дитинства до шкільного віку їхній мові та культурі. Після 1985 року Kura Kaupapa Māori став першим шкільним закладом маорі (роки з 1 по 8 програми середньої освіти маорі), а потім першою старшою школою Wharekura (роки 9 до 13 програми маорі середньої освіти). Хоча «було справжнє відродження Ті РЕое в 1980-х і початку і середині 1990-х років… підбурювані успіхом реалізації, і при відносній чисельності літніх маорі, що вільно говорять власною мовою як в міських районах і сільських громадах», мова була в «новому занепаді» (p. 439).[15] Зниження чисельності мовців «має кілька основних причин».[16] До них належать:

• триваюча втрата старих носіїв мови, які очолили рух відродження;
• самозаспокоєність, викликана самим існуванням інститутів, які сприяли відродженню;
• побоювання з приводу якості, з постачанням хороших учителів, що ніколи не відповідало попиту (навіть у той час, коли попит скоротився);
• надмірне регулювання і централізоване управління, яке відлякувало декого з тих, хто брав участь в русі;
• постійна нестача освітніх ресурсів, необхідних для повного курсу навчання на Ті Рео маорі.".[16]

Ґрунтуючись на принципах партнерства, маорімовний уряд загально пожвавився, почав виробляти захисну політику й виділив достатні ресурси, коли Вайтанго порекомендував «чотири фундаментальні зміни»:[17]

1. Te Taura Whiri повинна стати провідною мовою маорі сектору агентств. Це буде вирішувати проблеми, пов'язані з відсутністю відповідальності і керівництва, ідентифікованого OAG.
2. Te Taura Whiri повинні функціонувати як партнерства Корони-маорі через рівні призначені Корони і маорі призначенців до його управління. Це відображає нашу заклопотаність тим, що Ті Рео відродження не працюватиме, якщо відповідальність за встановлення напрямку не є спільним для маорі.
3. Te Taura Whiri також необхідні більш широкі повноваження. Це гарантуватиме, що державні органи змушені будуть робити внесок у відродження Ті Рео і що ключові установи поведуть себе належним чином, щоби відповідати за стратегії, які вони прийматимуть. Наприклад, завдання з підготовки вчителів Ті Рео повинні бути виконані за допомогою освітніх програм після схвалення мовцями, і державні органи на районах з достатньою кількістю та/або частками мовлення Ті Рео і шкіл у певній пропорції до студентів маорі повинні представити плани мовою маорі для затвердження.
4. Ці регіональні державні органи і школи повинні також проконсультуватися з Іві при підготовці їх планів. Таким чином, Іві матиме центральну роль для активізації Ті Рео на своїх областях. Це повинно стимулювати зусилля щодо сприяння мові з низу.[18]

Основні підгрупи Східної полінезійської

Порівняльна лінгвістика класифікувала мову маорі як полінезійську мову; спеціально як східну полінезійську мову, що належать до таїтянської підгрупи, яка містить у собі Раротонган, на якому говорять у південних Островах Кука, і Таїтських, якою говорить в Таїті і Островах співтовариства. Інші великі східні полінезійські мови включають Гавайську, Маркуесан (мови в Маркуеській підгрупі) і Рапа-Нуї з Острову Пасхи.[19][20][21] У той час як попередні — це різні мови, вони залишаються досить схожими одна на одну, щоб Тупайа, Таїтянин, що подорожував з капітаном Джеймсом Куком у 1769–1770 роках, ефективно спілкувався з маорі.[22] Носії сучасної маорі зазвичай повідомляють, що вони легко знаходять спільну мову на островах Кука з місцевим населенням, в тому числі Раротонган та іншими найпростішиими полінезійських мовами, щоб порозумітися і спілкуватися.

Носії мови маорі за даними перепису 2013 року.

   Менше ніж 5%

   Більш ніж 5%

   Більш ніж 10%

   Більш ніж 20%

   Більш ніж 30%

   Більш ніж 40%

   Більш ніж 50%

Майже усі етнічні маорі, що проживають у Новій Зеландії володіють своєю мовою. Оцінки числа мовців змінювалися: перепис 1996 року повідомляв про цифру 160 000,[2] в той час як за іншими оцінками повідомлялося всього лише 10 000 людей, що вільно спілкуються мовою маорі у 1995 відповідно до Мовної Комісії маорі.[23] За даними перепису 2006 року, 131 613 маорі (23,7 %) «може [принаймні] провести бесіду про повсякденні речі в Ті Рео маорі».[2] У тому ж переписі, маорі-мовцями виступили 4,2 % населення Нової Зеландії.

Рівень компетенції самостійного мовлення маорі варіюється від мінімальної до усебічної. Статистика не збиралася, стосовно поширеності різних рівнів компетенції знання мови, оскільки немає жодного екзамену з мови маорі. Тільки меншість самоучок-мовців використовує маорі-мову як основну мову в домашніх умовах. Використання інших кількох слів або фраз, свідчить про пасивну двомовність.

Існують мовні-маорі громади в деяких населених пунктах переважно у яких живуть маорі в Північному регіоні, Уревера і області Східний Кейп. У маорійському Коханга рео та дитячих садочках по всій Новій Зеландії використовують маорі-мову лише як виняток. Усе більше число маорі виховують своїх дітей двома мовами.

Урбанізація після Другої світової війни привела до широкого поширення змін мови від переважанням мови-маорі (маорі була основною мовою сільської місцевості у вханау — родин маорі) до англійського переважанням (англійська була основною мовою в місті Пакеха). Тому маорі майже завжди спілкуватися двома мовами, новозеландською-англійською як їхньою першою або другою мовою.

Відсоток поширеності мови маорі в діаспорі маорі значно нижчий, ніж у Новій Зеландії. Дані перепису Австралії показали її як домашню мову для 5504 чоловік у 2001 році, або 7,5 % від спільноти чисельності маорі в Австралії. Це було збільшенням на 32,5 % порівняно з 1996 роком.[24]

Більше у статті: Маорі Брайля Сучасний алфавіт маорі має 20 букв, з яких два орграфи: A Ā E Ē H I Ī K M N O Ō P R T U Ū W NG та WH.[25] Спроби написати слова маорі, використовуючи латинський алфавіт почалися з капітана Джеймса Кука та інших ранніх дослідників, з різним ступенем успіху. Приголосні, здається, викликали найбільші труднощі, але медіальні і остаточні голосні часто відсутні у ранніх джерелах. Енн Салмонд[26] запсувала aghee замість aki (У 1773 році, від Північного острова Східного узбережжя, p. 98), Toogee та E tanga roak замість Tuki та Tangaroa (1793, Норсленд, p216), Kokramea, Kakramea замість Kakaramea (1801, Hauraki, p261), toges замість toki(s), Wannugu замість Uenuku та gumera замість kumara (1801, Hauraki, p261, p266, p269), Weygate замість Waikato (1801, Hauraki, p277), Bunga Bunga замість pungapunga, tubua замість tupua та gure замість kurī (1801, Hauraki, p279), а також Tabooha замість Te Puhi (1823, Northern Northland, p385).

З 1814 року місіонери намагалися визначити звуки мови маорі. Томас Кендалл опублікував книгу в 1815 році під назвою 'He Korao no New Zealand', які в сучасній орфографії і звичанні було б He Kōrero nō Aotearoa. Професор-лінгвіст Самуель Лі, працював під началом Хонгі Хіка і молодший родичем Ваїкато Хонгі у Кембриджському університеті, засновановуючі остаточну орфографію на основі Північного звичаннія у 1820 році. Орфографія професора Лі прижилася у використанні, тільки з двома основними змінами: додавання wh відрізняло губний глухий фрикативний фонемізм від лабіо-велярної фонеми /w/; і послідовним маркуванням довгих голосних. Макронім став загальноприйнятним пристроєм для маркування довгих голосних (hāngi), але подвійні голосні букви були також використані (haangi).

Маорі призвали до грамотності ентузіазмом, і місіонери повідомили на початку 1820-х років, щоб маорі по всій країні вчили один одного, щоб навчитися читати і писати, використовуючи часом досить інноваційні матеріали за відсутності паперу, такі як листя і деревне вугілля, різьблення по дереву, і шкурі.

Маорі має п'ять фонемно різних голосних артикуляцій і десять приголосних фонем.

Біггс запропонував, що історично малися основні діалектні групи, Північного острову і Південного острову. На Південному острові мова маорі вимерла[36]. Біггс проаналізував Північний острів маорі, як той, що містить західну групу діалектів і східну групу з межою між ними працює вздовж осі північного-південя острова.[37]

В рамках цих загальних підрозділів відбуваються регіональні зміни, і окремі регіони показують племінні відмінності. Основні відмінності виникають у вимові слів, змінах лексики, і ідіом. Вільномовці маорі не мають жодних проблем із розумінням інших діалектах.

Там немає суттєвої різниці в граматиці між діалектами. «Велика частина племінних змін в граматиці — це питанням уподобань: мовці однієї області, можливо, віддадуть перевагу одній граматичній формі іншій, але, швидше за все, при нагоді використають загальну форму, і принаймні визнають і зрозуміють її.»[38] Словник і вимова варіюються більшою мірою, але це не створює бар'єру для спілкування.

Від місіонерських часів, маорі використовували транслітерацію англійських назв для днів тижня і місяців року. Приблизно з 1990-х років Мовна комісія маорі/Tі Taурa Вхірі o ті Рео Маорі сприяла новому набору («транслітерації»). Його дні тижня не мають заздалегідь європейського еквіваленту, але відображають язичницькі витоки англійських назв (наприклад, Хіна — місяць). Комісія створила власні місяці року на основі одного з традиційних племінних місячних календарів.

Для відродження мови була розроблена спеціальна методика мовного гнізда, яка пізніше, після того, як вона показала свою ефективність в Новій Зеландії, стала використовуватися і в інших країнах.

• Вплив Маорі на новозеландську англійську
• Маорі

• Edward Tregear (1891). The Maori-Polynesian comparative dictionary. Lyon and Blair. с. 675. Процитовано 21 липня 2011. (англ.)

• Banks, Sir Joseph. The Endeavour Journal of Sir Joseph Banks, Journal from 25 August 1768 — 12 July 1771. (англ.)Project Gutenberg. Also available on Wikisource. (англ.)
• Biggs, Bruce (1994). Does Māori have a closest relative? In Sutton (ed.) (1994), pp. 96-105. (англ.)
• Biggs, Bruce (1998). Let's Learn Māori. Auckland: Auckland University Press. (англ.)
• Biggs, Bruce (1988). Towards the study of Maori dialects. In Ray Harlow and Robin Hooper, eds. VICAL 1: Oceanic languages. Papers from the Fifth International Conference on Austronesian linguistics. Auckland, New Zealand. January 1988, Part I. Auckland: Linguistic Society of New Zealand. (англ.)
• Bauer, Winifred (1997). Reference Grammar of Māori. Auckland: Reed. (англ.)
• Bauer, Winifred (1993). Maori. Routledge. Series: Routledge descriptive grammars. (англ.)
• Clark, Ross (1994). Moriori and Māori: The Linguistic Evidence. In Sutton (ed.) (1994), pp. 123-135. (англ.)
• Harlow, Ray (1996). Maori. LINCOM Europa. (англ.)
• Harlow, Ray (1994). Māori Dialectology and the Settlement of New Zealand. In Sutton (ed.) (1994), pp. 106-122. (англ.)
• Goodall, Maarire, & Griffiths, George (1980). Maori Dunedin. Dunedin: Otago Heritage Books. (англ.)
• Sutton, Douglas G., ред. (1994). The Origins of the First New Zealanders. Auckland: Auckland University Press. с. 269. ISBN 1-86940-098-4. Процитовано 10 червня 2010.

• Маорі (мова), каталог посилань Open Directory Project
• Māori Language Act 1987 (англ.)
• Māori language educational resources (англ.)
• Māori Language Commission (sets definitive standards). (англ.)
• English and Māori Word Translator, originally developed at the University of Otago. (англ.)
• Ngata Māori-English English-Māori Dictionary from Learning Media; gives several options and shows use in phrases. (англ.)
• Collection of historic Māori newspapers (англ.)
• Maori Phonology (англ.)
• maorilanguage.net Learn the basics of Māori Language with video tutorials (англ.)
• Microsoft New Zealand Māori Keyboard (англ.)
• Maori Language Week (NZHistory) — includes a history of the Māori language, the Treaty of Waitangi Māori (англ.) Language claim and 100 words every New Zealander should know (англ.)
• Huia Publishers, catalogue includes Tirohia Kimihia the world's first Māori monolingual dictionary for learners (англ.)
• IMDb website; Māori language films (англ.)
• Publications about Māori language from Te Puni Kōkiri, the Ministry of Māori Development (англ.)
• Te Reo Maori word list A glossary of commonly used Maori words with English translation (англ.)
• Мова маорі на сайті Ethnologue: Maori. A language of New Zealand (англ.)
• Мова маорі на сайті Glottolog 3.0: Language: Maori (англ.)
• Мова маорі на сайті WALS Online: Language Maori (англ.)