Харадзюку

Харадзюку (яп. 原宿,  слухатифайл) — квартал, розташований біля станції Харадзюку на Лінії Яманоте в Сібуї (Токіо, Японія). Щонеділі молоді люди одягаються в одяг безлічі стилів, включаючи такі, як «лоліта», «Visual kei» та в косплей-костюми і йдуть проводити день біля Харадзюку. Більшість молодих людей збираються на пішохідному мості «Дзінгу», що сполучає Харадзюку з сусіднім районом[1].

Харадзюку — відоме місце зборів модників[2][3][4][5][6][7][8]. Вуличний стиль Харадзюку розрекламований в японських та міжнародних журналах, наприклад, «Kera», «Tune», «Gothic & Lolita Bible» та «Fruits». Видатні модельєри черпають у Харадзюку модні ідеї. У кварталі розташовані безліч магазинів, у тому числі мережі розкішних західних модельєрів (Louis Vuitton) та уродженців Харадзюку.

Територія
Дівчата одягнені в стилі fruits

Харадзюку — область між Сіндзюку та Сібуя. Місцеві орієнтири включають штаб NHK, храм Мейдзі, і парк Йойогі.

Квартал складається з двох вулиць, Омотесандо та Такесіта. Там знаходяться магазини, в яких можна купити одяг та аксесуари в стилях готична лоліта, visual kei, хіп-хоп, панк,[9].

У кварталі відкрилися магазини Louis Vuitton, Chanel та Prada. Іноді про Харадзюку говорять як про «токійські „елісейські поля“»[10]. До 2004 року одна сторона вулиці була зайнята забудовою «до: дзюнкай» — квартирами, збудованими у 1927 після землетрусу. У 2006 будівлі були зруйновані магнатом Мінору Морі, їх місце замінив квартал магазинів «Холми Омотесандо»[11] магазини, створені Тадао Андо[12].

Область, відома як «Урахара» та глухі вулиці Харадзюку — центр японської моди для молоді[13].

Історія
Один із магазинів

Історія Харадзюку почалася наприкінці Другої світової війни. Американські солдати та їхні сім'ї почали займати область, де зараз перебуває Харадзюку. Оскільки молоді японці могли в цій галузі долучитися до західної культури, це місце стало її символом.

У 1958 в Харадзюку збудували основний масив будівель, і вони були швидко зайняті модельєрами, моделями та фотографами[14]. У 1964 році, коли в Токіо проходили Літні Олімпійські Ігри, Харадзюку отримав новий імпульс розвитку.

Після Олімпійських ігор молоді люди, які безпритульно бовталися по району, стали називатися «харадзюку-дзокі»[14], або народ Харадзюку. Вони почали розвивати свою культуру. У результаті, на сьогоднішній момент район Харадзюку є мекою моди для жителів Японії.

Примітки
  1. Rebels on a Bridge: Subversion, Style, and a New Subculture. 2008
  2. Shop-till-you-drop hints in fashionable districts of Harajuku and Omotesando. The Japan Times. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 6 червня 2010.
  3. Otake, Tomoko (2 червня 1998). High-fashion bikes hit the streets of Harajuku. The Japan Times. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 6 червня 2010.
  4. Geekipedia: Tokyo. Wired. 10 вересня 2007. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 6 червня 2010.
  5. Ashcraft, Brian (23 жовтня 2007). Japanese Schoolgirl Watch: Take-What-You-Want Sample Salons. Wired. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 6 червня 2010.
  6. Altman, Daniel (9 жовтня 2005). Sneakers in Tokyo. The New York Times. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 6 червня 2010.
  7. Considine, Austin (19 грудня 2004). A Scene-Hopper’s Atlas. The New York Times. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 6 червня 2010.
  8. O’Flaherty, Mark (9 січня 2005). Fashion: Tokyo teen spirit. The London Times. Процитовано 6 червня 2010.
  9. Face to face with Harajuku. Metropolis. December 1999. Архів оригіналу за 24 листопада 2006. Процитовано 16 липня 2007.
  10. Attention Avid Shoppers: A High-End Complex Opens Its Doors. The New York Times. 15 февраля, 2005. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 11 березня 2007.
  11. Omotesando Hills Project Page. Mori Building. 19 января, 2006. Архів оригіналу за 3 січня 2005. Процитовано 16 липня 2007.
  12. The view from the Hills: Minoru Mori defends the Omotesando Hills development and reveals big plans for Tokyo. Metropolis. 3 февраля, 2006. Архів оригіналу за 11 вересня 2007. Процитовано 16 липня 2007.
  13. Behind the Scene. Metropolis. 19 января, 2006. Архів оригіналу за 25 листопада 2006. Процитовано 26 липня 2007.
  14. Tiffany Godoy, Style Deficit Disorder: Harajuku Street Fashions (San Francisco: Chronicle Books, 2007; ISBN 978-0-8118-5796-3).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.